Відділення Нотаріальної палати України в Львівській області

До відома!

Версія для друку Версія для друку

  ЗАТВЕРДЖЕНО:

 Протокол №3 Засідання  Методичної Ради

 при Відділенні Нотаріальної палати

  України в Львівській області

 від «24» квітня 2014 року

  

 

МЕТОДИЧНІ РОЗ’ЯСНЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

 з питань припинення обтяження речового права (зняття заборони відчуження) нерухомого майна та припинення іншого речового права (іпотеки) на нерухоме майно

 

Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси уповноважені на вчинення такої нотаріальної дії як накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації. Також  чітко регламентовано процедуру накладення заборони, стаття 73 Закону України «Про нотаріат» та пунктів 1-4 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, у випадках передбачених чинним законодавством, накладання заборони відчуження щодо нерухомого майна, здійснюється нотаріусом за повідомленням установи банку, підприємства чи організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку (квартири); при посвідченні договору застави (іпотеки) житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, майнових прав на нерухоме майно, або при посвідченні договору про внесення змін щодо предмета застави (іпотеки), якщо це передбачено договором; при посвідченні договору довічного утримання (догляду); за повідомленням іпотекодержателя; при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно спадкоємцям фізичної особи, оголошеної померлою (строком на п'ять років); при посвідченні спадкового договору, тощо та у всіх інших випадках, передбачених законом.

 Слід наголосити,  що з 1 січня 2013 року з переліку нотаріальних дій виключено таку нотаріальну дію, як зняття заборони відчуження нерухомого майна (Закон України від 06.09.2012 №5208-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат»). Однак ст. 74 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 5 глави 15 розділу II Порядку, встановлено, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки;  про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір;  в інших випадках, передбачених законом, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

 Якщо нотаріус, який наклав заборону, позбавлений можливості зняти її (у разі смерті, заміщення нотаріуса, у разі неможливості виконання ним своїх обов'язків, припинення нотаріусом діяльності, передачі документів до державного нотаріального архіву або з будь-яких інших причин), заборона може бути знята іншим нотаріусом. При цьому таким нотаріусом направляється за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

 Згідно із ст. 46-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і який має печатку такого реєстратора.

 Закон  України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV визначає основні засади проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в тому числі проведення державної реєстрації припинення обтяжень прав та припинення іпотеки. Стаття 2 визначає, що обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

 Так, згідно ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час   вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія; державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

 Згідно п 9. ст 15 Закону державна  реєстрація  прав,  їх  обтяжень  у  результаті
вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться
одночасно з вчиненням такої дії.

 Співзвучна норма передбачена і Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ № 868 від 17.10.2013 року, зокрема пункт 2 встановлює, що нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії. При цьому чинне законодавство України не містить визначення «нотаріальної дії з нерухомим майном». У разі коли у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном виникають речові права, що є похідними від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі прав, нотаріус, яким вчиняється нотаріальна дія, одночасно проводить державну реєстрацію права власності на таке майно та державну реєстрацію речового права, що є похідним від нього.

 Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам,  державі в  особі  органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним   юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, але не виключно: 1) право власності на нерухоме майно; 3) інші речові права відповідно до закону. (Ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Згідно ч. 2 ст. 4  Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, зазначені в п. 3 ч. 1  цієї  статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.

 Ст. 9 вищевказаного Закону встановлює вимоги до державного реєстратора прав на нерухоме майно та зазначає, що у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб’єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Нотаріус  як  спеціальний суб’єкт здійснює функції державного Реєстратора,  крім  передбачених  п.п. 4  і  6 ч. 2 ст. 9 цього Закону, а саме:

 1) встановлює   відповідність   заявлених   прав   і  поданих документів   вимогам   законодавства,    а    також    відсутність суперечностей  між  заявленими  та  вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

 -    відповідність обов'язкового   дотримання   письмової    форми правочину   та   його   нотаріального   посвідчення  (у  випадках, встановлених законом);

  -    відповідність повноважень  особи,  яка  подає  документи   на державну  реєстрацію  прав та їх обтяжень;

  -   відповідність відомостей   про   нерухоме  майно,  наявних  у Державному реєстрі прав та поданих документах;

  -   наявність  обтяжень  прав  на  нерухоме майно, зареєстрованих відповідно  до вимог цього Закону;

  -  наявність факту  виконання  умов  правочину,  з  якими  закон та/або  договір  (угода)  пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

 2)  приймає  рішення  про  державну  реєстрацію  прав  та  їх обтяжень,  про  відмову  в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

 3) відкриває і  закриває  розділи  Державного  реєстру  прав, вносить до них відповідні записи;
  5) присвоює  реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

 8-1)  під  час  проведення  державної  реєстрації  прав,  які виникли  та  зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року,  запитує  від  органів  виконавчої  влади, органів місцевого самоврядування,   підприємств,   установ   та   організацій,   які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку  реєстрацію,  інформацію  (довідки,  копії  документів тощо), необхідну  для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не  були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять  передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про  нерухоме  майно. 

 9)  здійснює  інші  повноваження,  передбачені цим Законом та іншими  законами  України. 

 Згідно п. 9 ст. 16  Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державна   реєстрація   припинення   іпотеки,  обтяження проводиться  на  підставі  заяви  обтяжувача, яку він зобов’язаний подати  протягом  п’яти  робочих  днів  з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на  письмову  вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

 Відомості про зняття заборони відчуження нерухомого майна, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на об'єкти нерухомого майна підлягають обов'язковій реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку, установленому Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

 Відповідно до ч.2 п.1 ст. 28 Закону України  «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», надання  інформації  з  Державного  реєстру прав здійснюється нотаріусом  у  формі  витягу  в  результаті  проведення  державної реєстрації  прав  під  час  вчинення  нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва.  При цьому нотаріус  при  здійсненні  нотаріальних  дій  користується інформацією   з   Державного   реєстру   прав,   порядок   доступу до якого встановлює Міністерство юстиції України.

 Слід зазначити, що вказаний Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обмежень спеціального суб’єкта, на якого покладаються функції державного реєстратора – нотаріуса  щодо процедур зняття заборон, обтяжень не містить.

 Цивільним кодексом України передбачені підстави припинення зобов’язань, зокрема ст. 604 встановлює, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін, а ст. 599 визначає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

 Аналогічні норми містить Господарський кодекс України. Зокрема в ч.1 ст. 202 ГК зазначено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; за згодою сторін; та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. При цьому господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною (ст. 203 ГК), а так само господарське зобов'язання може бути припинено за згодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим (ст. 204 ГК). Згідно ч.8 ст. 193 ГК управнена сторона (кредитор), приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

 Статтею 593 ЦК визначено випадки, коли право застави припиняється, зокрема,  у разі (п.1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; (п.4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. При цьому ці випадки не є вичерпними, оскільки вказана стаття передбачає, що право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

 Законодавець зобов’язує (ч.2, 3 ст.593 ЦК)  у разі припинення права застави на нерухоме майно внести до державного реєстру відповідні дані. А заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його Заставодавцю.

 Стаття 4 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV  встановлює, що обтяження  нерухомого   майна  іпотекою  підлягає  державній реєстрації  відповідно  до  закону. Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» визначено підстави для припинення іпотеки, зокрема іпотека припиняється у зв’язку із припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії  іпотечного  договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; з інших підстав, передбачених цим Законом. Крім того, вищевказаною статтею встановлено, що відомості про припинення іпотеки підлягають   державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

 Враховуючи, що ч. 2 ст. 214 ЦК передбачено, що особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані, а ч.3 вказаної статті передбачає, що відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин та проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, взявши до уваги, що існує свобода договору можна зробити висновок, що нотаріальною дією на підставі якої нотаріус – державний реєстратор прав на нерухоме майно припиняє обтяження речового права може бути договір, укладений між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем.

 Що стосується припинення обтяження речового права та іншого речового права згідно Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ № 868 від 17.10.2013 року, то п. 78 вищезазначеного  порядку передбачено, що державна реєстрація припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно у результаті зняття нотаріусом заборони проводиться нотаріусом, яким знято заборону.

 Крім того, п. 71 цього ж порядку передбачено, що державна реєстрація припинення обтяження нерухомого майна іпотекою проводиться нотаріусом одночасно із зняттям ним заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки.

 У разі проведення державної реєстрації припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є особа, якою припинено обтяження, а також особа, в інтересах якої припинено обтяження (ч. 2 п. 73 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень).         При цьому п.п. 74, 75  Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень  встановлено, що для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, зокрема такі як визначений законодавством документ, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна; договір, укладений у порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дублікат; закон, яким встановлено заборону на користування та/або розпорядження нерухомим майном.

 Пунктом 77 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень,  передбачено, що державна реєстрація обтяжень речових прав на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у Державному реєстрі прав, проводиться у спеціальному розділі зазначеного Реєстру

 Орган державної реєстрації прав, нотаріус, яким проведено державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно у спеціальному розділі Державного реєстру прав, зберігає:

  заяву,

  копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів,

 документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав,

 документ про сплату державного мита,

 -  а також інші документи, що видані, оформлені або отримані ним під час проведення державної реєстрації прав, до відкриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи на такий об’єкт нерухомого майна.

 Орган державної реєстрації прав, нотаріус у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з моменту отримання повідомлення про перенесення записів із спеціального розділу Державного реєстру прав, передає документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, органові державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна у порядку, встановленому Мін’юстом, для формування реєстраційної справи відповідно до законодавства.

 У разі проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно примірники витягу з Державного реєстру прав надаються відповідно до вимог цього Порядку заявникові, власникові та іншому правонабувачеві нерухомого майна, речові права якого обтяжено (боржникові).

 Згідно п. 96 вищевказаного порядку під час проведення державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна за відсутності державної реєстрації права власності на такий об’єкт у Державному реєстрі прав державний реєстратор відкриває розділ зазначеного Реєстру, вносить до нього відомості про таке право власності та переносить наявні відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та/або Державного реєстру обтяжень рухомого майна. На нашу думку відомості з Державного реєстру обтяжень рухомого майна переносяться у випадку наявності податкової застави згідно  акту опису на все майно або на майно, розділ на яке ми відкриваємо (відомості з Державного реєстру обтяжень рухомого майна переносимо вручну в закладку «Розділ № ……..»  - «Обтяження»)    

 Пунктами  97, 98 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що під час проведення державної реєстрації зміни, переходу чи припинення інших речових прав та їх обтяжень на об’єкт нерухомого майна державний реєстратор за відсутності державної реєстрації права власності на такий об’єкт у Державному реєстрі прав переносить відомості про таке речове право, обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та/або Державного реєстру обтяжень рухомого майна до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить до Державного реєстру прав відповідний запис. Аналогіно під час проведення державної реєстрації зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою, анулювання та видачі нової заставної, відступлення прав за іпотечним договором або передачі заставної, видачі дубліката заставної, припинення обтяження нерухомого майна іпотекою за відсутності державної реєстрації права власності на таке майно в Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить відомості про таку іпотеку з Державного реєстру іпотек до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить до Державного реєстру прав відповідний запис про зміну, припинення обтяження нерухомого майна іпотекою.

 У разі прийняття нотаріусом рішення про державну реєстрацію прав заяву, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації речових прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита, а також інші документи, що видані, оформлені або отримані ним під час проведення державної реєстрації прав, нотаріус у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з моменту прийняття такого рішення, передає органові державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна в порядку, встановленому Мін’юстом, для формування реєстраційної справи відповідно до законодавства (п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

  Виходячи з вищевикладеного, з метою однакового застосування чинного законодавства України, в результаті аналізу та обговорення нотаріусами Львівщини проблемних питань припинення обтяжень речового права (зняття заборони) та припинення іншого речового права (іпотеки) методична рада при відділенні Нотаріальної палати України у Львівській області доводить до відома та використання у роботі нотаріусами Львівщини наступні рекомендації механізму припинення обтяжень:

 Варіант I.

 Припинення обтяження речового права (зняття заборони), припинення іншого речового права (іпотеки) у разі відсутності державної реєстрації на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав.

 1 етап – посвідчення договору;

 2 етап – реєстрація права власності з відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та перенесення відомостей про речові права із реєстрів до 2013 року (Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек), реєстрація в яких припинена,   нотаріусом – реєстратором прав на нерухоме майно, яким було посвідчено Договір іпотеки (іпотечний договір);

 3 етап - припинення обтяження речового права (зняття заборони), припинення іншого речового права (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав на підставі таких документів:

договору;

 листа Іпотекодержателя про виконання зобов'язань та про припинення обтяження речового права (зняття заборони), припинення іншого речового права (іпотеки);

 заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо обтяження речового права  та щодо іншого речового права; 

 4 етап  – видача витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та  їх обтяжень про припинення обтяження речового права та припинення іншого речового права у 3-ох примірниках кожен (для Іпотекодержателя, для Іпотекодавця, для відповідної реєстраційної служби; для нотаріуса – копія витягів);

 5 етап - погашення відповідних записів про обтяження у реєстрах до 2013 року.

 6 етап – передача документів, що видані, оформлені або отримані під час проведення державної реєстрації прав органові державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна через оператора поштового зв’язку чи кур’єрську службу.

Варіант II.

 Припинення обтяження речового права (зняття заборони), припинення іншого речового права (іпотеки) у разі наявності державної реєстрації на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав.

   1 етап –  оформлення заяви Іпотекодержателя та/або Іпотекодавця про припинення обтяження речового права (зняття заборони) та припинення іншого речового права (іпотеки)  у зв’язку із повним виконанням зобов’язань, справжність підпису на такій заяві засвідчується нотаріусом з дотриманням ст. 78 Закону України «Про нотаріат».

 2 етап - припинення  нотаріусом – державним реєстратором прав на нерухоме майно обтяження речового права (зняття заборони), припинення іншого речового права (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі:

заяви Іпотекодержателя та/або Іпотекодавця про припинення обтяження речового права (зняття заборони) та припинення іншого речового права (іпотеки)  у зв’язку із повним виконанням зобов’язань;

листа Іпотекодержателя про виконання зобов'язань та про припинення обтяження речового права (зняття заборони), припинення іншого речового права (іпотеки);

 заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо обтяження речового права  та щодо іншого речового права;

 3 етап – видача витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та  їх обтяжень про припинення обтяження речового права та припинення іншого речового права у 3-ох примірниках кожен (для Іпотекодержателя, для Іпотекодавця, для відповідної реєстраційної служби;  для нотаріуса – копії витягів);

 4 етап - погашення відповідних записів про обтяження у реєстрах до 2013 року.

 5 етап – передача документів, що видані, оформлені або отримані під час проведення державної реєстрації прав органові державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна через оператора поштового зв’язку чи кур’єрську службу.     

 Варіант IIІ.

 Припинення обтяження речового права (зняття заборони), припинення іншого речового права (іпотеки) нотаріусом – державним реєстратором прав на нерухоме майно  у спеціальному розділі у разі відсутності державної реєстрації на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав.

  1 етап –  оформлення заяви Іпотекодержателя та/або Іпотекодавця про припинення обтяження речового права (зняття заборони) та припинення іншого речового права (іпотеки)  у зв’язку із повним виконанням зобов’язань, справжність підпису на такій заяві засвідчується нотаріусом з дотриманням ст. 78 Закону України «Про нотаріат»;

 2 етап – нотаріус – державний реєстратор речових прав на нерухоме майно переносить відомості про такі речові права із реєстрів до 2013 року (Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру   іпотек), реєстрація в яких припинена, до спеціального розділу  Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;  

 3 етап - припинення  нотаріусом – державним реєстратором прав на нерухоме майно обтяження речового права (зняття заборони), припинення іншого речового права (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав на підставі таких документів

 заяви Іпотекодержателя та/або Іпотекодавця про припинення обтяження речового права (зняття заборони) та припинення іншого речового права (іпотеки)  у зв’язку із повним виконанням зобов’язань;

листа Іпотекодержателя про виконання зобов'язань та про припинення обтяження речового права (зняття заборони), припинення іншого речового права (іпотеки);

заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо обтяження речового права  та щодо іншого речового права.

4 етап – видача витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та  їх обтяжень про припинення обтяження речового права  та припинення іншого речового права у 3-ох примірниках кожен (для Іпотекодержателя, для Іпотекодавця, для відповідної реєстраційної служби; для нотаріуса – копії витягів);

5 етап - погашення відповідних записів про обтяження у реєстрах до 2013 року.

ПРИМІТКА: Внаслідок проведення державної реєстрації в спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нотаріус -  державний реєстратор прав на нерухоме майно зберігає всі необхідні документи до відкриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи на такий об’єкт нерухомого майна. При цьому термін зберігання документів до відкриття розділу не встановлено, оскільки невідомо, коли власник звернеться до реєстраційної служби для реєстрації права власності.

Типовою номенклатурою справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 20 грудня 2012 року № 1909/5) передбачена справа 01-30 «Документи (запити, вимоги, заяви, витяги, інформаційні довідки тощо) щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та надання інформації за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» в якій можна зберігати такі документи, але строк зберігання справи лише 3 роки.   

 З огляду на викладене методична рада при відділенні Нотаріальної палати України у Львівській області рекомендую:  утриматися від здійснення заходів з  припинення обтяження та припинення іншого речового права в спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до внесення відповідних змін до Правил ведення нотаріального діловодства та/або до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та остаточного врегулювання даного питання чинним законодавством України.

 Наступним етапом згідно пункту 6 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України про зняття заборони нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

 Одночасно з тим на примірнику правочину, що зберігається в справах нотаріуса, нотаріусом проставляється відмітка про зняття заборони із посилання на обставини та реквізити документа, які є підставою для зняття заборони, проставляються дата, підпис нотаріуса та його печатка. Наприклад: «Мною, Івановим І.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, на підставі статті 74 Закону України «Про нотаріат» та у зв’язку з розірванням договору іпотеки, посвідченого 20 грудня 2012 року за реєстровим № 253, знято заборону відчуження (назва майна, його місцезнаходження/місце реєстрації) у зв’язку з (зазначаються підстава, ким, коли посвідчено документ, та його реєстровий номер)»

 Документи про припинення обтяження речового права (зняття заборони) разом копією відповідного витягу, зберігається нотаріусом в справі № 02-32 «Документи (постанови, ухвали, повідомлення тощо) по накладенню і зняттю заборон та арештів відчуження нерухомого та рухомого майна». Строк зберігання справи 75 років.   

 У справу 01-30 «Документи (запити, вимоги, заяви, витяги, інформаційні довідки тощо) щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та надання інформації за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» залишаємо такі документи:

- супровідний лист;

- опис переданих документів;

- копію квитанції про сплату державного мита (51 грн.) та копію квитанції за надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (120 грн.);

- копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- опис вкладення, копію квитанції про оплату послуг поштового зв’язку та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення адресату.

Зняття заборони відчуження за договором довічного утримання та 

спадковим договором у зв’язку із смертю відчужувача

Згідно ст. 74 Закону України «Про нотаріат», абзацу 5 пп. 5.1 пункту 5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону  відчуження  майна при одержанні повідомлення про припинення, розірвання, визнання недійсним договору довічного утримання (догляду), спадкового договору.

1. Якщо право власності на об’єкт нерухомого майна, що є предметом договору довічного утримання, не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, при зверненні набувача за договором довічного утримання у випадку смерті відчужувача рекомендувати власникові нерухомого майна звернутись у відповідну реєстраційну службу для реєстрації права власності на таке майно. При цьому відповідна реєстраційна служба відкриває розділ на об’єкт нерухомого майна, обтяжений забороною, з перенесенням усіх даних про обтяження на такий об’єкт нерухомого майна в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

 Після реєстрації права власності (або у випадку, якщо у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вже було зареєстровано право власності на ім’я набувача) набувач звертається до нотаріуса, що накладав заборону відчуження на об’єкт нерухомого майна, із заявою про припинення договору довічного утримання  у зв’язку із смертю відчужувача, а також про зняття заборони відчуження нерухомого майна.

 Справжність підпису на такій заяві засвідчується нотаріусом з дотриманням ст. 78 Закону України «Про нотаріат».

На підставі поданої набувачем заяви нотаріус знімає заборону відчуження об’єкта нерухомого майна, а саме:

- робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна;

 - на примірнику правочину, що зберігається в справах нотаріуса, проставляється відмітка про зняття заборони із посилання на обставини та реквізити документа, які є підставою для зняття заборони, проставляються дата, підпис нотаріуса та його печатка. Наприклад «Мною, Івановим І. І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, на підставі статті 74 Закону України «Про нотаріат» та у зв’язку зі смертю (дата, прізвище, ім’я та по батькові відчужувача), який (яка) був(ла) відчужувачем зазначеного у цьому договорі майна, знято заборону відчуження (назва майна, його місцезнаходження/місце реєстрації)»;

- реєструє в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про припинення обтяження;

- заява набувача про припинення договору довічного утримання та зняття заборони відчуження, а також копія свідоцтва про смерть відчужувача, зберігаються нотаріусом в наряді № 02-32 «Документи (постанови, ухвали, повідомлення тощо) по накладенню і зняттю заборон та арештів відчуження нерухомого та рухомого майна».

2. При зверненні набувача за спадковим договором у зв’язку із смертю відчужувача рекомендувати набувачеві звернутись у відповідну реєстраційну службу для реєстрації права власності на таке майно. При цьому в реєстраційну службу набувачем додатково подається оригінал та копія свідоцтва смерть відчужувача (абзац 4 пункту 1 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пп.5 пункту 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень). Відповідна реєстраційна служба відкриває розділ на об’єкт нерухомого майна, обтяжений забороною, з перенесенням усіх даних про обтяження на такий об’єкт нерухомого майна в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Після реєстрації права власності набувач звертається до нотаріуса, що накладав заборону відчуження на об’єкт нерухомого майна, із заявою про припинення спадкового договору у зв’язку із смертю відчужувача та виконанням набувачем усіх умов такого договору, а також про зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Справжність підпису на такій заяві засвідчується нотаріусом з дотриманням ст. 78 Закону України «Про нотаріат».

Одночасно на підставі пп. 8.9 пункту 8 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України набувачем повертається нотаріусу правостановлюючий документ на нерухоме майно, що було предметом договору, який приєднується до примірника спадкового договору, що зберігається в справах нотаріуса. На повернутому примірнику правовстановлюючого документа нотаріус робить відмітку про перехід права власності до набувача у зв’язку із смертю відчужувача за спадковим договором.

На підставі поданої набувачем заяви нотаріус знімає заборону відчуження об’єкта нерухомого майна, а саме:

- робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна;

- на примірнику правочину, що зберігається в справах нотаріуса, проставляється відмітка про зняття заборони із посилання на обставини та реквізити документа, які є підставою для зняття заборони, проставляються дата, підпис нотаріуса та його печатка. Наприклад «Мною, Івановим І. І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, на підставі статті 74 Закону України «Про нотаріат» та у зв’язку зі смертю (дата, прізвище, ім’я та по батькові відчужувача), який (яка) був(ла) відчужувачем зазначеного у цьому договорі майна, знято заборону відчуження (назва майна, його місцезнаходження/місце реєстрації)»;

- реєструє в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про припинення обтяження;

- заяву набувача про припинення спадкового договору та зняття заборони відчуження, а також копію свідоцтва про смерть відчужувача, рекомендуємо долучати разом із повернутим нотаріусу правовстановлюючим документом до примірника правочину, що зберігається в справах нотаріуса.