Відділення Нотаріальної палати України в Львівській області

До відома нотаріусів

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Пункт 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56) після слів "діяльності такої особи" доповнити словами "правами та обов’язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи".

2. Частину тринадцяту статті 123 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27) доповнити реченням такого змісту: "Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою".

3. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):

1) частину другу статті 586 після слів "не встановлено договором" доповнити словами "або законом";

2) главу 72 після слів "Глава 72. Банківський рахунок" доповнити назвою параграфа 1:

"§1. Загальні положення про банківський рахунок";

3) частину третю статті 1066 викласти в такій редакції:

"3. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку";

4) у частині другій статті 1071 слова "законом чи договором між банком і клієнтом" замінити словами "законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку";

5) частину другу статті 1072 доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"У разі одночасного надходження до банку розрахункового документа, наданого відповідно до умов обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, та іншого розрахункового документа, на підставі якого здійснюється списання грошових коштів, банк списує кошти з рахунка клієнта позачергово за розрахунковим документом, наданим відповідно до умов такого обтяження. У разі одночасного надходження до банку декількох розрахункових документів, наданих відповідно до умов обтяжень, предметом яких є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, банк списує кошти з рахунка клієнта за такими розрахунковими документами згідно з пріоритетом відповідних обтяжень";

6) статтю 1074 викласти в такій редакції:

"Стаття 1074. Обмеження права розпоряджання рахунком

1. Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

2. Клієнт не має права без письмової згоди обтяжувача надавати банку розпорядження, а банк не має права їх виконувати, якщо в результаті розмір грошових коштів на рахунку буде меншим за розмір, визначений згідно з умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на відповідному банківському рахунку.

3. Після отримання банком письмового повідомлення обтяжувача про наявність підстав для звернення стягнення на предмет обтяження, яким є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, клієнт за відповідним договором банківського рахунка не вправі без письмової згоди обтяжувача надавати банку розпорядження, а банк не вправі їх виконувати, якщо в результаті розмір грошових коштів на рахунку буде меншим за розмір забезпеченої обтяженням вимоги обтяжувача. Банк не перевіряє наявність підстав, зазначених в отриманому ним від обтяжувача повідомленні.

4. Якщо на момент отримання банком розпорядження клієнта банк був письмово повідомлений клієнтом про існування обтяження, банк, який порушив вимоги частин другої і третьої цієї статті, відповідає перед обтяжувачем у розмірі грошових коштів, списаних ним з рахунка на виконання розпорядження клієнта.

5. Згода обтяжувача, передбачена частинами другою і третьою цієї статті, може бути виражена у загальній формі та/або містити умови, за яких така згода вважається наданою. Така згода може бути включена до умов договору, яким встановлюється обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку";

7) частину першу статті 1075 викласти в такій редакції:

"1. Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Клієнт не має права без згоди обтяжувача за домовленістю з банком чи односторонньо, у тому числі шляхом односторонньої відмови від виконання зобов’язання, розривати договір банківського рахунка чи вчиняти інші дії, що мають наслідком припинення договору, у разі якщо майнові права на грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку, є предметом обтяження, якщо інше не передбачено умовами обтяження. Правочини, вчинені з порушенням цієї вимоги, є нікчемними.

Згода обтяжувача може бути виражена у загальній формі та/або містити умови, за яких така згода вважається наданою. Така згода може бути включена до умов договору, яким встановлюється обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку";

8) доповнити статтею 1075-1 такого змісту:

"Стаття 1075-1. Внесення змін до договору банківського рахунка, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження

1. Будь-які зміни до договору банківського рахунка, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження (крім змін, зазначених у частині другій цієї статті), вносяться виключно за умови надання попередньої письмової згоди на такі зміни обтяжувачем.

Згода обтяжувача може бути виражена у загальній формі та/або містити умови, за яких така згода вважається наданою. Така згода може бути включена до умов договору, яким встановлюється обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

2. Зміни до договору банківського рахунка, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, можуть вноситися без згоди обтяжувача, якщо такі зміни не обмежують права обтяжувача, що виникають на підставі обтяження. У разі виникнення спору обов’язок щодо доведення того, що відповідні зміни до договору такого банківського рахунка не обмежують права обтяжувача, покладається на клієнта.

3. У разі порушення вимог цієї статті клієнт зобов’язаний відшкодувати обтяжувачу збитки, завдані таким порушенням. Якщо на момент внесення відповідних змін банк був письмово повідомлений клієнтом про існування обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку, обов’язок щодо відшкодування збитків банк та клієнт несуть солідарно";

9) статтю 1076 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Банк зобов’язаний за письмовою вимогою обтяжувача за обтяженням, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, надавати йому інформацію про залишок коштів на відповідному рахунку, операції за ним, обтяження, стосовно яких до банку надійшли повідомлення та/або які взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком у строк, за який така інформація надається клієнту, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачене правочином, на підставі якого виникає таке обтяження";

10) главу 72 доповнити параграфом 2 такого змісту:

"§2. Рахунок умовного зберігання (ескроу)

Стаття 1076-1. Договір рахунка умовного зберігання (ескроу)

1. За договором рахунка умовного зберігання (ескроу) банк зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий клієнту (володільцю рахунка), грошові кошти, отримані від володільця рахунка та/або від третіх осіб, та перераховувати такі кошти особі (особам), вказаній володільцем рахунка (бенефіціару або бенефіціарам), або повернути такі кошти володільцю рахунка за настання підстав, передбачених договором рахунка умовного зберігання (ескроу).

2. Якщо інше не передбачено договором рахунка умовного зберігання (ескроу), банк має право використовувати грошові кошти на рахунку умовного зберігання (ескроу), гарантуючи вчасне перерахування таких коштів бенефіціару (бенефіціарам) або повернення таких коштів володільцю рахунка згідно з умовами договору рахунка умовного зберігання (ескроу).

3. До відносин сторін у зв’язку з відкриттям, обслуговуванням та закриттям рахунка умовного зберігання (ескроу) застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом та не випливає із змісту правовідносин між банком, володільцем рахунка та бенефіціаром.

Стаття 1076-2. Операції за рахунком умовного зберігання (ескроу)

1. За рахунком умовного зберігання (ескроу) виконуються виключно операції із зарахування банком отриманих від володільця рахунка та/або від третіх осіб грошових коштів, які за настання підстав, визначених договором рахунка умовного зберігання (ескроу), призначені для перерахування бенефіціару, а також операції з перерахування таких коштів бенефіціару або повернення їх володільцю рахунка відповідно до умов договору рахунка умовного зберігання (ескроу). У випадках, встановлених статтею 1076-6 цього Кодексу, за рахунком умовного зберігання (ескроу) також виконуються операції, пов’язані із зверненням стягнення на майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу), або на права вимоги володільця рахунка чи бенефіціара до банку на підставі договору рахунка умовного зберігання (ескроу).

2. Зарахування грошових коштів на рахунок умовного зберігання (ескроу) здійснюється одноразово або періодично в порядку, встановленому договором рахунка умовного зберігання (ескроу).

3. За настання підстав, передбачених договором рахунка умовного зберігання (ескроу), банк зобов’язаний у встановлений договором строк (за його відсутності - протягом п’яти робочих днів з дня настання відповідних підстав) перерахувати суму, що знаходиться на рахунку умовного зберігання (ескроу), бенефіціару. Договір рахунка умовного зберігання (ескроу) може передбачати перерахування бенефіціару суми, що знаходиться на рахунку умовного зберігання (ескроу), частинами залежно від настання зазначених у договорі підстав.

4. Договір рахунка умовного зберігання (ескроу) може передбачати підстави, за настання яких вся сума, що знаходиться на рахунку умовного зберігання (ескроу), або її частина підлягає поверненню володільцю рахунка.

Стаття 1076-3. Перевірка підстав для перерахування коштів з рахунка умовного зберігання (ескроу)

1. У разі якщо договір рахунка умовного зберігання (ескроу) передбачає надання банку документів, що підтверджують настання підстав для перерахування бенефіціару або вказаній ним особі грошових коштів, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу), або повернення таких коштів володільцю рахунка, банк перевіряє такі документи на відповідність умовам договору рахунка умовного зберігання (ескроу) виключно за зовнішніми ознаками, якщо інше не передбачено законом або договором рахунка умовного зберігання (ескроу).

2. Якщо банк вважає, що надані особою документи не відповідають умовам договору рахунка умовного зберігання (ескроу) за зовнішніми ознаками або іншим вимогам, встановленим договором рахунка умовного зберігання (ескроу), банк зобов’язаний відмовити цій особі у перерахуванні грошових коштів з наданням письмового повідомлення із зазначенням причин відмови протягом п’яти робочих днів з дня отримання документів для перерахування коштів, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу), якщо інше не передбачено договором рахунка умовного зберігання (ескроу).

3. Договором рахунка умовного зберігання (ескроу) на банк може бути покладений обов’язок щодо перевірки настання підстав для перерахування коштів бенефіціару або вказаній ним особі або для повернення коштів володільцю рахунка.

4. Договором рахунка умовного зберігання (ескроу) обов’язок щодо перевірки настання підстав для перерахування коштів бенефіціару або повернення коштів володільцю рахунка може бути покладено на будь-яку третю особу, зазначену в договорі. Договором встановлюються порядок, обставини та умови надання банку такою третьою особою інформації про настання умов для перерахування коштів.

Стаття 1076-4. Обмеження щодо розпоряджання коштами на рахунку умовного зберігання (ескроу)

1. Якщо інше не передбачено договором рахунка умовного зберігання (ескроу), ні володілець рахунка, ні бенефіціар не мають права розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу).

2. У разі якщо договором рахунка умовного зберігання (ескроу) передбачена можливість розпоряджання грошовими коштами на рахунку володільцем рахунка або бенефіціаром, сторони договору рахунка умовного зберігання (ескроу) можуть встановити у договорі обмеження щодо такого розпоряджання.

Стаття 1076-5. Винагорода банку за договором рахунка умовного зберігання (ескроу)

1. Договором рахунка умовного зберігання (ескроу) може передбачатися винагорода банку за послуги, пов’язані з обслуговуванням рахунка та здійсненням операцій за ним.

2. Винагорода банку не утримується з грошових коштів, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу), якщо інше не передбачено договором рахунка умовного зберігання (ескроу).

Стаття 1076-6. Статус грошових коштів на рахунку умовного зберігання (ескроу)

1. Звернення стягнення та (або) накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу), за зобов’язаннями банку, в якому відкрито рахунок (в тому числі у разі його ліквідації), не допускається, крім суми грошових коштів на рахунку, яку банк має право утримати як винагороду станом на дату звернення стягнення або накладення арешту згідно з договором рахунка умовного зберігання (ескроу).

2. Звернення стягнення та/або накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу), за зобов’язаннями володільця рахунка або бенефіціара (у тому числі у разі їх ліквідації) не допускається. При цьому допускається звернення стягнення та/або накладення арешту на право вимоги володільця рахунка або бенефіціара до банку на підставі договору рахунка умовного зберігання (ескроу), у тому числі на право вимоги виплати грошових коштів (або їх частини), що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу), за настання підстав, встановлених договором рахунка умовного зберігання (ескроу).

Стаття 1076-7. Внесення змін до договору рахунка умовного зберігання (ескроу)

1. Будь-які зміни до договору рахунка умовного зберігання (ескроу), крім зазначених у частині другій цієї статті, вносяться виключно за умови надання письмової згоди на такі зміни бенефіціаром незалежно від того, чи є бенефіціар стороною договору рахунка умовного зберігання (ескроу).

2. Якщо бенефіціар не є стороною договору рахунка умовного зберігання (ескроу), без його згоди до такого договору вносяться зміни, які не обмежують права бенефіціара, що виникають на підставі договору рахунка умовного зберігання (ескроу). У разі виникнення спору обов’язок доведення того, що відповідні зміни до договору рахунка умовного зберігання (ескроу) не обмежують права бенефіціара, покладається на банк.

3. Правочини щодо внесення змін до договору рахунка умовного зберігання (ескроу), вчинені з порушенням вимог цієї статті, є нікчемними.

Стаття 1076-8. Припинення договору рахунка умовного зберігання (ескроу) та закриття рахунка умовного зберігання (ескроу)

1. Договір рахунка умовного зберігання (ескроу) припиняється після закінчення строку (настання терміну припинення) договору рахунка умовного зберігання (ескроу) або за настання інших обставин, встановлених договором рахунка умовного зберігання (ескроу).

2. Договір рахунка умовного зберігання (ескроу) припиняється у разі ліквідації банку, в якому відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу).

3. Розірвання договору рахунка умовного зберігання (ескроу) допускається у будь-який час за заявою володільця рахунка та виключно за умови отримання письмової згоди бенефіціара на розірвання договору. Договір вважається розірваним з моменту отримання банком останнього з таких документів: заяви володільця рахунка та письмової згоди бенефіціара на розірвання договору, а якщо заява володільця рахунка та письмова згода бенефіціара містяться в одному документі, - з моменту отримання банком такого документа.

4. У разі припинення або розірвання договору рахунка умовного зберігання (ескроу) банк закриває рахунок умовного зберігання (ескроу), а грошові кошти, що знаходяться на рахунку, повертає володільцеві рахунка, а за настання на момент припинення або розірвання договору підстав, зазначених у договорі рахунка умовного зберігання (ескроу), такі кошти (або їх частина, якщо це передбачено договором) перераховуються бенефіціару або вказаній ним особі.

У разі розірвання договору рахунка умовного зберігання (ескроу) за заявою володільця рахунка та письмовою згодою бенефіціара володілець рахунка та бенефіціар можуть спільно зазначити у відповідній заяві та письмовій згоді, що грошові кошти (або їх частина) перераховуються володільцю рахунка та/або бенефіціару чи вказаній ним особі незалежно від настання підстав, встановлених договором рахунка умовного зберігання (ескроу).

5. Положення статті 1075 цього Кодексу не застосовуються до договору рахунка умовного зберігання (ескроу)".

4. У Законі України "Про заставу" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 47, ст. 642; 2004 р., № 11, ст. 140):

1) частину другу статті 17 доповнити словами "якщо інше не встановлено законом";

2) частину першу статті 23 доповнити словами "або в інший спосіб, не заборонений законом, у тому числі шляхом продажу права вимоги третій особі".

5. Частину першу статті 34 Закону України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383; 2009 р., № 13, ст. 161; 2013 р., № 33, ст. 436) доповнити пунктом 9-1 такого змісту:

"9-1) накладають заборону щодо відчуження грошових сум, що будуть зараховані заявником вимоги, визначеним відповідно до частини четвертої статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий відповідно до зазначеного закону".

6. У Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 345 із наступними змінами):

1) частину п’ятнадцяту статті 3 після слів "реорганізацією суб’єкта господарювання" доповнити словами "та/або зміною типу акціонерного товариства";

2) статтю 4 доповнити частиною сьомою такого змісту:

"У разі зміни найменування суб’єкта господарювання у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство у заяві, яка подається до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України на видачу, зупинення дії та анулювання ліцензій, з доданим до неї платіжним документом про сплату чергового платежу за ліцензію, суб’єкт господарювання зазначає про зміну його найменування у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство";

3) статтю 8 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"У разі зміни найменування суб’єкта господарювання у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство зміна найменування у виданих суб’єкту господарювання атестатах не є обов’язковою".

У зв’язку з цим частини четверту - сьому вважати відповідно частинами п’ятою - восьмою;

4) у статті 11:

абзац четвертий частини першої доповнити словами "(у разі зміни найменування виробника у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство)";

абзац четвертий частини другої доповнити словами "(у разі зміни найменування суб’єкта господарювання у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство суб’єкт господарювання має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство";

5) у статті 15:

після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:

"У разі зміни найменування суб’єкта господарювання у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство у заяві, яка подається до органу, що видає ліцензії, з доданим до неї платіжним документом про сплату чергового платежу за ліцензію, суб’єкт господарювання зазначає про таку зміну його найменування у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство".

У зв’язку з цим частини п’яту - сорок четверту вважати відповідно частинами шостою - сорок п’ятою;

у частині тридцять третій слова "реорганізацією суб’єкта господарювання" замінити словами "реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства";

після частини сорокової доповнити новою частиною такого змісту:

"У разі зміни найменування суб’єкта господарювання у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство зміна найменування у виданих суб’єкту господарювання довідках про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру не є обов’язковою".

У зв’язку з цим частини сорок першу - сорок п’яту вважати відповідно частинами сорок другою - сорок шостою.

7. Статтю 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292 із наступними змінами) доповнити пунктом 32-1 такого змісту:

"32-1) здійснювати контроль за виконанням учасниками ринку вимог, встановлених Законом України "Про акціонерні товариства", щодо:

придбання акцій товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій та значного контрольного пакета акцій;

обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно) - власника домінуючого контрольного пакета акцій;

обов’язкового придбання акцій особою (особами, що діють спільно) - власником домінуючого контрольного пакета акцій на вимогу акціонерів".

8. У статті 14 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 9, ст. 68; 2010 р., № 20, ст. 198):

1) абзац другий частини восьмої доповнити словами "крім зміни найменування у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. У такому разі товариство має право на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії на підставі виданої раніше такому товариству ліцензії";

2) абзац другий частини дев’ятої доповнити словами "крім перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство".

9. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами):

1) статтю 34 після частини п’ятнадцятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Набуття або збільшення істотної участі в банку без погодження Національного банку України не допускається, крім визначених нормативно-правовими актами Національного банку України випадків, у яких допускається погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі у банку після її фактичного набуття або збільшення. У визначених Національним банком України випадках особа зобов’язана звернутися до Національного банку України за погодженням набутої або збільшеної істотної участі у банку після її фактичного набуття або збільшення у строки та порядку, встановлені Національним банком України. Для погодження набутої або збільшеної істотної участі у банку після її фактичного набуття або збільшення особа подає до Національного банку України документи, визначені цією статтею для осіб, які мають намір набути або збільшити істотну участь у банку. Національний банк України до прийняття рішення у визначеному ним порядку має право тимчасово заборонити такій особі використання права голосу щодо відповідних акцій банку. Національний банк України має право відмовити особі у погодженні набутої або збільшеної істотної участі у банку після її фактичного набуття або збільшення з підстав, визначених у частині п’ятнадцятій цієї статті".

У зв’язку з цим частини шістнадцяту - вісімнадцяту вважати відповідно частинами сімнадцятою - дев’ятнадцятою;

2) пункт 2 частини третьої статті 47 доповнити словами "та рахунків умовного зберігання (ескроу)";

3) у частині другій статті 59:

перше речення викласти в такій редакції:

"Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку";

друге речення доповнити словами "або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження";

4) пункт 1 частини першої статті 62 доповнити двома реченнями такого змісту: "Інформація щодо рахунка умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, стосовно яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження".

10. У Законі України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 29, ст. 137 із наступними змінами):

1) у статті 1:

доповнити пунктом 1.20-2 такого змісту:

"1.20-2) обтяжувач - обтяжувач за обтяженням, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку";

пункт 1.25 після слів "договірному списанні" доповнити словами "обтяжувача чи";

пункт 1.38 доповнити словами "або згідно з умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку";

2) у пункті 7.1 статті 7:

абзац перший після слова "поточні" доповнити словами "рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу)";

доповнити підпунктом 7.1.2-1 такого змісту:

"7.1.2-1. Рахунок умовного зберігання (ескроу) - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зарахування на рахунок коштів та перерахування їх особі (особам), вказаній (вказаним) клієнтом (бенефіціару або бенефіціарам), або повернення таких коштів клієнту за настання підстав, передбачених договором";

підпункт 7.1.4 після слова "поточних" доповнити словами "рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу)";

3) пункт 20.1 статті 20 після слів "платник, а також" доповнити словами "обтяжувач чи";

4) підпункт 5 пункту 21.1 статті 21 після слова "подання" доповнити словами "обтяжувачем чи";

5) у статті 22:

в абзаці другому пункту 22.2 слово "отримувач" замінити словами "обтяжувач чи отримувач";

абзац перший пункту 22.9 після слів "до черговості їх надходження" доповнити словами "(крім випадків, встановлених законом)";

6) статтю 26 доповнити пунктом 26.6 такого змісту:

"26.6. Звернення стягнення на предмет обтяження, яким є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, здійснюється шляхом договірного списання за платіжною вимогою обтяжувача, за умови повідомлення банку про таке обтяження. У випадках, передбачених законодавством, банк здійснює ідентифікацію обтяжувача".

11. Статтю 16 Закону України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 10, ст. 102; 2008 р., № 48, ст. 358) доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення".

12. У Законі України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 11, ст. 140 із наступними змінами):

1) у статті 2:

абзац восьмий доповнити словами "у тому числі майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку";

доповнити абзацом одинадцятим такого змісту:

"майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, - право клієнта (володільця рахунка) надавати розпорядження про перерахування і видачу сум з банківського рахунка відповідно до договору банківського рахунка; право вкладника або особи, на користь якої розміщено банківський вклад, вимагати виплати грошової суми (вкладу) та процентів на неї або доходу в іншій формі відповідно до договору банківського вкладу; право бенефіціара або володільця рахунка умовного зберігання (ескроу) вимагати перерахування грошових коштів, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу), що випливає з договору рахунка умовного зберігання (ескроу)";

2) статтю 13 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Реєстрація змін відомостей про обтяження у зв’язку з обов’язковим продажем акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства";

3) доповнити статтями 16-1 і 19-1 такого змісту:

"Стаття 16-1. Пріоритет обтяжень, що виникли внаслідок обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу акціонера - власника домінуючого контрольного пакета акцій

Публічна безвідклична вимога про придбання акцій особою (особами, що діють спільно) - власником домінуючого контрольного пакета акцій має вищий пріоритет. У разі наявності встановленого за договором обтяження акцій товариства, що належать іншим акціонерам, зазначене обтяження не впливає на право особи (осіб, що діють спільно) - власника домінуючого контрольного пакета акцій придбати акції такого товариства, що належать акціонерам такого товариства.

У такому разі особа (особи, що діють спільно) - власник домінуючого контрольного пакета акцій зараховує на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий у банківський установі, зазначений у публічній безвідкличній вимозі про придбання акцій, грошові суми, що належатимуть акціонерам у результаті придбання в них акцій. При цьому нотаріус накладає заборону на відчуження таких грошових сум відповідно до умов документів, згідно з якими встановлено обтяження на акції, що були викуплені.

Наявність будь-яких обмежень (обтяжень) в обігу акцій акціонерного товариства (у тому числі арештів та інших публічних обтяжень або інших обмежень розпоряджання ними чи обмеження проведення операцій з ними або застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) не є перешкодою для здійснення обов’язкового продажу таких акцій заявнику такої вимоги.

Після зарахування акцій заявнику такої вимоги всі інші обтяження акцій втрачають чинність, а предметом відповідного обтяження стають (на таких самих умовах) грошові кошти, перераховані заявником публічної безвідкличної вимоги в оплату таких акцій";

"Стаття 19-1. Обтяження, предметом яких є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку

Правочин, на підставі якого виникає обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, укладається незалежно від наявності у боржника грошових коштів на відповідному банківському рахунку.

Якщо інше не передбачено правочином, на підставі якого виникає обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, предметом такого обтяження є всі права щодо всіх грошових коштів, що знаходяться на рахунку (поточному, вкладному (депозитному), кореспондентському, рахунку умовного зберігання (ескроу) або іншому), в будь-який час протягом чинності такого правочину.

Правочин, на підставі якого виникає обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, може передбачати, що предметом такого обтяження є майнові права боржника на грошові кошти в розмірі, зазначеному в такому правочині. У такому разі розмір грошових коштів на відповідному рахунку в будь-який час протягом чинності такого правочину не може бути меншим за розмір, зазначений у такому правочині, якщо інше не передбачено таким правочином.

Боржник зобов’язаний протягом п’яти днів після вчинення правочину, на підставі якого виникає обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, якщо інший строк не передбачено таким правочином, письмово повідомити про вчинення такого правочину банк, у якому відкритий відповідний рахунок. У повідомленні боржник обов’язково зазначає про згоду на розкриття банком банківської таємниці на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає обтяження. Банк зобов’язаний взяти на облік повідомлення про вчинення правочину не пізніше наступного робочого дня після його отримання. Банк не бере на облік повідомлення про вчинення правочину, на підставі якого виникає обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, якщо такі права є предметом попереднього обтяження, згідно з яким наступне обтяження таких прав не допускається, про що було повідомлено банк, а також у разі наявності публічного обтяження рухомого майна щодо такого рахунка або у разі зупинення видаткових операцій з такого рахунка в порядку, передбаченому законодавством.

Повідомлення, зазначене в частині четвертій цієї статті, має містити таку інформацію:

1) ім’я (найменування) обтяжувача, його місце проживання (місцезнаходження);

2) відомості про рахунок (рахунки), щодо якого (яких) виникло обтяження, розмір грошових коштів, нижче за який не може бути розмір грошових коштів, що знаходяться на рахунку (якщо такий розмір визначений правочином, на підставі якого виникає відповідне обтяження);

3) відомості про виконання майнових прав, які є предметом обтяження, на користь обтяжувача при зверненні стягнення на них, якщо інше не передбачено правочином, на підставі якого виникає відповідне обтяження.

Боржник повідомляє банк, а банк бере на облік повідомлення у строк, визначений у частині четвертій цієї статті, у разі внесення змін до правочину, на підставі якого виникає обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, що призводить до зміни інформації у повідомленні, раніше направленому банку, а також у разі заміни обтяжувача за таким правочином.

Банк не перевіряє на відповідність законодавству України та/або вимогам застосовуваного права іноземної держави правочин, на підставі якого виникає обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, правочин, на підставі якого виникає вимога, що забезпечується таким обтяженням, правочин щодо заміни обтяжувача, а також зміни до зазначених правочинів";

4) пункт 4 частини першої статті 26 після слів "є гроші" доповнити словами "майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку";

5) частину першу статті 32 доповнити реченням такого змісту: "При зверненні стягнення на право грошової вимоги в порядку, передбаченому цією статтею, вимоги статті 28 цього Закону щодо обов’язку боржника передати предмет обтяження у володіння обтяжувачу не застосовуються";

6) статтю 33 викласти в такій редакції:

"Стаття 33. Додаткові способи звернення стягнення за забезпечувальними обтяженнями, предметом яких є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери

При зверненні стягнення відповідно до цієї статті на предмет забезпечувального обтяження, яким є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, боргові цінні папери, строк платежу за якими настав або які підлягають сплаті на вимогу, норми статті 27 цього Закону, а також статті 28 цього Закону щодо обов’язку боржника передати предмет обтяження у володіння обтяжувачу не застосовуються, крім випадків, зазначених у частині четвертій цієї статті. Обтяжувач, який звертає стягнення на такий предмет обтяження, зобов’язаний надіслати повідомлення про це боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження відповідного рухомого майна.

У разі якщо предметом забезпечувального обтяження є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на поточному або кореспондентському банківському рахунку, задоволення забезпеченої обтяженням вимоги обтяжувача може здійснюватися шляхом договірного списання грошової суми, достатньої для повного задоволення такої вимоги, з відповідного рахунка боржника за платіжною вимогою обтяжувача.

У разі якщо предметом забезпечувального обтяження є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на вкладному (депозитному) банківському рахунку, відкритому у зв’язку з договором банківського вкладу на умовах видачі вкладу на першу вимогу, обтяжувач має право вимагати від банку видачі вкладу в повному обсязі або (якщо це можливо згідно з умовами договору банківського вкладу) частини вкладу в розмірі, достатньому для задоволення забезпеченої обтяженням вимоги обтяжувача. Якщо обтяжувач вимагає видачі вкладу в повному обсязі та розмір грошових коштів, що знаходяться на відповідному вкладному (депозитному) банківському рахунку, перевищує розмір забезпеченої обтяженням вимоги обтяжувача, банк зобов’язаний перерахувати залишок коштів на рахунок, зазначений у договорі банківського вкладу, або інший рахунок, вказаний боржником.

У разі якщо предметом забезпечувального обтяження є майнові права на грошові кошти, що розміщені на вкладному (депозитному) банківському рахунку, відкритому у зв’язку з договором банківського вкладу на умовах його повернення після закінчення встановленого договором строку або на інших умовах його повернення, крім видачі вкладу на першу вимогу, або на рахунку умовного зберігання (ескроу), звернення стягнення на предмет обтяження здійснюється в порядку, передбаченому статтями 27-32 цього Закону, якщо інше не передбачено договором банківського вкладу або відповідно договором рахунка умовного зберігання (ескроу).

Банк перераховує грошові кошти на рахунок обтяжувача або інший зазначений ним рахунок.

Якщо на момент звернення стягнення грошові кошти, які є предметом забезпечувального обтяження, знаходяться у володінні обтяжувача, або предметом забезпечувального обтяження є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку та супроводжуються переказом обтяжувачу грошових коштів у відповідному розмірі, і сума таких грошових коштів перевищує розмір забезпеченої обтяженням вимоги, обтяжувач зобов’язаний повернути надлишок боржнику.

У разі якщо предметом забезпечувального обтяження є боргові цінні папери, що знаходяться у правомірному володінні обтяжувача, і строк платежу за якими настав або платіж за якими проводиться на вимогу держателя, обтяжувач може задовольнити забезпечену обтяженням вимогу шляхом пред’явлення відповідного цінного папера до оплати. Якщо сума, отримана від оплати боргового цінного папера, перевищує розмір забезпеченої обтяженням вимоги, обтяжувач зобов’язаний повернути надлишок боржнику.

У разі якщо предметом забезпечувального обтяження є пайові цінні папери, боргові цінні папери, строк платежу за якими не настав, та/або похідні цінні папери бездокументарної форми існування (права на них та права за ними), задоволення забезпеченої обтяженням вимоги обтяжувача здійснюється шляхом списання цінних паперів (прав на цінні папери та прав за цінними паперами) з рахунка у цінних паперах боржника та зарахування цих цінних паперів (прав на цінні папери та прав за цінними паперами) на рахунок у цінних паперах обтяжувача та/або шляхом переказу цінних паперів (прав на цінні папери та прав за цінними паперами) з рахунка у цінних паперах боржника на рахунок у цінних паперах обтяжувача в кількості, достатній для повного задоволення вимоги обтяжувача, на підставі вимоги обтяжувача, та/або шляхом проведення інших аналогічних операцій відповідно до законодавства про депозитарну систему України. З цією метою у правочині, на підставі якого виникає обтяження, для задоволення забезпеченої обтяженням вимоги обтяжувача шляхом проведення зазначених операцій сторони повинні встановити таку можливість та погодити порядок визначення вартості цінних паперів (прав на цінні папери та прав за цінними паперами). Обтяжувач, який звертає стягнення на такий предмет обтяження, зобов’язаний надіслати повідомлення про це боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження відповідного рухомого майна";

7) статтю 43 доповнити частиною восьмою такого змісту:

"Зміну відомостей про обтяження у зв’язку з обов’язковим продажем акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно) - власника домінуючого контрольного пакета акцій реєструє заявник вимоги, визначений відповідно до частини четвертої статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", шляхом подання держателю або реєстратору Державного реєстру заяви з урахуванням особливостей, передбачених зазначеним Законом".

13. У частині першій статті 50 Закону України "Про телекомунікації" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 12, ст. 155; 2006 р., № 22, ст. 188):

1) пункт 1 доповнити словами "крім зміни найменування у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. У такому разі товариство має право на провадження відповідного виду діяльності у сфері телекомунікацій на підставі виданої раніше такому товариству ліцензії";

2) пункт 3 після слів "організаційно-правової форми" доповнити словами "(крім перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство)".

14. У частині восьмій статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 48, ст. 483 із наступними змінами):

1) після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Зміна найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для переоформлення документів дозвільного характеру. У такому разі товариство має право продовжувати провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі виданого раніше такому товариству документа дозвільного характеру".

У зв’язку з цим абзаци третій - одинадцятий вважати відповідно абзацами четвертим - дванадцятим;

2) абзац дванадцятий доповнити словами "крім випадку, передбаченого абзацом третім цієї частини".

15. У Законі України "Про цінні папери та фондовий ринок" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 31, ст. 268; 2011 р., № 23, ст. 160, № 43, ст. 447; 2013 р., № 26, ст. 264; 2014 р., № 20-21, ст. 712; 2015 р., № 25, ст. 188):

1) частину другу статті 39 викласти в такій редакції:

"2. Інформація про власників пакетів (10 відсотків і більше) акцій приватних акціонерних товариств (незалежно від типу та/або класу) подається емітентові цінних паперів Центральним депозитарієм цінних паперів у строки, порядку та за формою, що встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Інформація про власників акцій публічних акціонерних товариств, пакет яких становить 5 відсотків і більше акцій, подається емітентові цінних паперів Центральним депозитарієм цінних паперів у строки, порядку та за формою, що встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Така інформація обов’язково має містити розмір пакета такого власника із зазначенням відсотка, кількості, типу та/або класу належних такому власнику акцій та відомості про власника із зазначенням імені (найменування) власника, коду згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента) або коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента).

Інформація про власників пакетів (10 відсотків і більше) акцій приватних акціонерних товариств та власників акцій публічних акціонерних товариств, пакет яких становить 5 відсотків і більше акцій, є відкритою і оприлюднюється в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку шляхом розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку";

2) частину третю статті 40 викласти в такій редакції:

"3. Річна інформація про емітента повинна містити такі відомості:

найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу;

орган управління емітента, його посадові особи та засновники;

господарська та фінансова діяльність емітента;

цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість), спосіб розміщення та лістинг цінних паперів;

річна фінансова звітність;

аудиторський висновок;

попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, надання згоди на вчинення значних правочинів або надання згоди на вчинення правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість (для емітентів - публічних акціонерних товариств);

перелік власників пакетів (10 відсотків і більше) акцій приватних акціонерних товариств із зазначенням відсотка, кількості, типу та/або класу належних їм акцій;

перелік власників пакетів (5 відсотків і більше) акцій публічних акціонерних товариств із зазначенням відсотка, кількості, типу та/або класу належних їм акцій.

Емітент має право додатково розкривати іншу інформацію";

3) у частині першій статті 41:

в абзаці сьомому слова "голосуючих акцій" замінити словами "простих акцій приватного акціонерного товариства";

доповнити абзацами тринадцятим - шістнадцятим такого змісту:

"зміну власників акцій, яким належить 5 і більше відсотків простих акцій публічного акціонерного товариства, із зазначенням розміру пакета акцій таких власників, імені (найменування) власника, коду згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента), коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента) власника;

набуття прямо або опосередковано особою (особами, що діють спільно) з урахуванням кількості акцій, що належать їй та її афілійованим особам, пакета у розмірі 50 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства із зазначенням інформації про найвищу ціну придбання акцій за останні 12 місяців у процесі такого набуття, імені (найменування) власника (власників), коду згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента), коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента) власника (власників);

набуття прямо або опосередковано особою (особами, що діють спільно) з урахуванням кількості акцій, що належать їй та її афілійованим особам, пакета у розмірі 75 і більше відсотків простих акцій публічного акціонерного товариства із зазначенням інформації про найвищу ціну придбання акцій за останні 12 місяців у процесі такого набуття, імені (найменування) власника (власників), коду згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента), коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента) власника (власників);

набуття прямо або опосередковано особою (особами, що діють спільно) з урахуванням кількості акцій, що належать їй та її афілійованим особам, домінуючого контрольного пакета акцій із зазначенням інформації про найвищу ціну придбання акцій за останні 12 місяців у процесі такого набуття, імені (найменування) власника (власників), коду згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента), коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента) власника (власників)";

4) статтю 42 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"2. Інформація про власників пакетів (10 відсотків і більше) акцій приватних акціонерних товариств та про власників пакетів (5 відсотків і більше) акцій публічних акціонерних товариств подається Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку особою, яка веде облік прав на акції емітента у депозитарній системі України, у строки, порядку та за формою, що встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Інформація про власників пакетів (10 відсотків і більше) акцій приватних акціонерних товариств та власників пакетів (5 відсотків і більше) акцій публічних акціонерних товариств є відкритою і оприлюднюється в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку шляхом розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Така інформація обов’язково має містити розмір пакета такого власника із зазначенням відсотка, кількості, типу та/або класу належних такому власнику акцій та відомості про власника із зазначенням імені (найменування) власника, коду згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента) або коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента) власника".

У зв’язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою.

16. У Законі України "Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 5-6, ст. 53):

1) частину другу статті 50 доповнити реченнями такого змісту: "Зміна найменування оператора потужності у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для звернення оператора до державного органу ветеринарної медицини із заявою про переоформлення експлуатаційного дозволу в частині найменування такого оператора. У разі звернення оператора потужності, найменування якого було змінено, до державного органу ветеринарної медицини з письмовою заявою про переоформлення експлуатаційного дозволу в частині найменування такого оператора орган ветеринарної медицини безоплатно переоформлює експлуатаційний дозвіл";

2) у статті 76:

частину дев’яту доповнити реченнями такого змісту: "Зміна найменування виробника кормових добавок, преміксів і готових кормів у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для звернення такого виробника до Департаменту із заявою про переоформлення або про внесення змін до реєстраційного посвідчення та додатків до нього в частині найменування такого виробника. У разі звернення виробника кормових добавок, преміксів і готових кормів, найменування якого було змінено, до Департаменту з письмовою заявою про переоформлення або про внесення змін до реєстраційного посвідчення та додатків до нього в частині найменування такого виробника Департамент безоплатно переоформлює реєстраційне посвідчення, додатки до нього або вносить до реєстраційного посвідчення, додатків до нього зміни в частині найменування виробника, про що вносить відповідну інформацію до реєстру кормових добавок, преміксів та готових кормів";

пункт 2 частини одинадцятої доповнити словами "(у разі зміни назви (найменування) власника реєстраційного посвідчення, що полягає у зміні типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, такий власник має право без внесення змін до реєстраційного посвідчення та додатків до нього зазначати у маркуванні добавок, преміксів і готових кормів свою нову (змінену) назву (найменування)";

частину тринадцяту доповнити словами "(з урахуванням передбаченого частиною дев’ятою цієї статті випадку зміни найменування виробника кормових добавок, преміксів і готових кормів у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство)".

17. У Законі України "Про акціонерні товариства" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 50-51, ст. 384 із наступними змінами):

1) у статті 2:

у частині першій:

доповнити пунктами 3-1 і 3-2 такого змісту:

"3-1) домінуючий контрольний пакет акцій - пакет у розмірі 95 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства;

3-2) значний контрольний пакет акцій - пакет у розмірі 75 і більше відсотків простих акцій публічного акціонерного товариства";

пункт 7 виключити;

доповнити пунктом 11-1 такого змісту:

"11-1) опосередковане набуття права власності - набуття права власності, що настає, якщо особа самостійно або спільно з іншими особами, зокрема здійснює контроль прямого власника акцій акціонерного товариства та/або здійснює контроль групи прямих власників акцій акціонерного товариства, та/або здійснює контроль особи, яка здійснює контроль зазначених вище осіб, та/або набуває права голосу значним пакетом акцій акціонерного товариства на загальних зборах акціонерів акціонерного товариства за дорученням акціонерів акціонерного товариства, та/або має незалежну від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність акціонерного товариства чи будь-якої зазначеної вище юридичної особи, та/або здійснює контроль групи осіб, яка здійснює контроль зазначених вище осіб";

пункт 12 викласти в такій редакції:

"12) особи, що діють спільно, - фізичні та/або юридичні особи, які діють на підставі договору між ними і узгоджують свої дії для досягнення спільної мети";

доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Термін "контроль" у цьому Законі вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про захист економічної конкуренції";

2) частину третю статті 8 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Вимоги цієї статті застосовуються у разі визначення ринкової вартості акцій для цілей статей 65-65-3 цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених цими статтями";

3) пункт 22 частини другої статті 52 викласти в такій редакції:

"22) надсилання оферти акціонерам відповідно до статей 65-65-1 цього Закону";

4) статтю 65 викласти в такій редакції:

"Стаття 65. Придбання акцій приватного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій

1. Особа (особи, що діють спільно) протягом одного робочого дня з дати укладення нею договору, за наслідками виконання якого вона з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стане (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій приватного акціонерного товариства, зобов’язана подати до товариства та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку повідомлення про укладення такого договору.

Товариство в одноденний строк зобов’язане розмістити зазначене повідомлення на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів.

2. Особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій приватного акціонерного товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій приватного акціонерного товариства, в одноденний строк з дня набуття нею права власності на такий пакет акцій зобов’язана подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та товариства інформацію про набуття нею такого пакета із зазначенням інформації про найвищу ціну, за якою вона придбавала акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують дню набуття такого пакета акцій включно з днем набуття, та дати набуття такого пакета.

Товариство в одноденний строк зобов’язане розмістити зазначену інформацію на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів.

Наглядова рада (або виконавчий орган товариства, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання такої інформації має затвердити ціну придбання акцій та повідомити її особі (особам, що діють спільно), зазначеній в абзаці першому цієї частини.

3. Ціна придбання акцій визначається за найбільшою з таких:

1) ринкова вартість, визначена суб’єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону, станом на день, що передує дню розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку повідомлення про укладення особою (особами, що діють спільно) договору, за наслідками виконання якого вона з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стане (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій приватного акціонерного товариства;

2) найвища ціна, за якою особа (особи, що діють спільно) опосередковано набула право власності на акції цього товариства шляхом придбання акцій (паїв, часток) іншої юридичної особи протягом 12 місяців, що передують дню набуття такого пакета акцій включно з днем набуття такою особою контрольного пакета акцій товариства;

3) найвища ціна, за якою особа (особи, що діють спільно) придбавала акції (паї, частки) іншої юридичної особи, якій прямо або опосередковано належать акції цього товариства, протягом 12 місяців, що передують дню набуття такою особою контрольного пакета акцій товариства включно з днем набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи.

4. Особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій приватного акціонерного товариства, протягом двох робочих днів з дати отримання інформації про ціну придбання акцій зобов’язана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), шляхом надсилання до товариства публічної безвідкличної пропозиції для всіх акціонерів - власників простих акцій товариства про придбання належних їм акцій (оферти).

Оферта надсилається на адресу місцезнаходження товариства на ім’я наглядової ради або виконавчого органу (якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) та до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Наглядова рада (або виконавчий орган товариства, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) зобов’язана розмістити зазначену оферту на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також надіслати її кожному власнику простих акцій товариства відповідно до переліку акціонерів товариства протягом семи робочих днів з дня надходження оферти.

У разі якщо власниками контрольного пакета акцій товариства є дві та більше особи, що діють спільно, такі особи мають визначити особу, відповідальну за реалізацію норм, передбачених цією статтею (далі - відповідальна особа).

5. Оферта має містити відомості про:

1) особу (кожну з осіб, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій приватного акціонерного товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій товариства, та її афілійованих осіб (ім’я (найменування), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи), код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента), код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційне посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента) особи (кожної з осіб, що діють спільно) та її афілійованих осіб), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій товариства, належних кожній із зазначених осіб, контактні дані особи (кожної з осіб, що діють спільно);

2) відповідальну особу, у разі якщо власниками контрольного пакета акцій товариства є дві та більше особи, що діють спільно (ім’я (найменування), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи), код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента), код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента), місце проживання (місцезнаходження), контактні дані відповідальної особи);

3) ціну придбання акцій та порядок її визначення;

4) строк, протягом якого акціонери можуть повідомити про прийняття пропозиції про придбання акцій відповідно до частини шостої цієї статті;

5) порядок оплати акцій, що придбаваються;

6) спосіб (способи) оплати акцій, що придбаваються.

6. Строк, протягом якого акціонери можуть повідомити особу, яка придбала контрольний пакет акцій, або відповідальну особу щодо прийняття пропозиції про придбання акцій, має становити від 10 до 50 робочих днів з дати надходження оферти.

7. Якщо після розміщення оферти у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та до закінчення строку для її прийняття особа (особи, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій товариства, придбає акції за ціною вищою, ніж ціна, зазначена в оферті, така особа повинна підвищити ціну придбання до найвищої ціни та надіслати до товариства змінену оферту для подальшого надіслання її товариством усім акціонерам та розміщення зміненої оферти на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. У зміненій оферті змінюється лише інформація про ціну придбання акцій.

У разі надсилання до товариства зміненої оферти особа, яка стала власником контрольного пакета акцій товариства, або відповідальна особа має компенсувати різницю у ціні акцій тим акціонерам, акції яких до цього були придбані.

Оплата вартості акцій, що придбаваються, може здійснюватися грошовими коштами, цінними паперами або поєднанням грошових коштів і цінних паперів.

Конкретний спосіб оплати вартості акцій із запропонованих в оферті визначається акціонером, у якого такі акції придбаваються.

При цьому одним із способів оплати вартості акцій, запропонованих в оферті, має бути оплата виключно грошовими коштами.

8. Протягом 30 днів з дня закінчення зазначеного в оферті строку особа, яка придбала контрольний пакет акцій, або відповідальна особа має сплатити акціонерам, які прийняли пропозицію про придбання акцій, вартість їхніх акцій виходячи із зазначеної в оферті ціни придбання, а акціонер, який прийняв пропозицію про придбання акцій, має вчинити усі дії, необхідні для набуття особою, яка придбала контрольний пакет акцій, або відповідальною особою права власності на його акції. При цьому розрахунки за результатами таких дій здійснюються в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України за принципом "поставка цінних паперів проти оплати".

9. Положення цієї статті не поширюються на особу (осіб, що діють спільно) у разі:

1) якщо така особа вже є власником контрольного пакета акцій з урахуванням кількості акцій, що належать їй та/або її афілійованим особам;

2) набуття особою контрольного пакета акцій у порядку спадкування в результаті ліквідації юридичної особи;

3) набуття контрольного пакета акцій у процесі заснування акціонерного товариства";

5) розділ XI доповнити статтями 65-1-65-5 такого змісту:

"Стаття 65-1. Придбання акцій публічного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій або значного контрольного пакета акцій

1. Особа (особи, що діють спільно) протягом одного робочого дня з дати укладення нею договору, за наслідками виконання якого вона з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стане (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій або значного контрольного пакета акцій публічного акціонерного товариства, зобов’язана подати до товариства та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку повідомлення про укладення такого договору.

Товариство в одноденний строк зобов’язане розмістити зазначене повідомлення на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

2. Особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій або значного контрольного пакета акцій публічного акціонерного товариства, в одноденний строк з дня набуття нею права власності на такий пакет акцій зобов’язана подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та товариства інформацію про набуття нею такого пакета із зазначенням інформації про найвищу ціну, за якою вона придбавала акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують дню набуття такого пакета акцій включно з днем набуття, та про дату набуття такого пакета.

Товариство в одноденний строк зобов’язане розмістити зазначену інформацію на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів.

Наглядова рада (або виконавчий орган товариства, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) не пізніш як за п’ять робочих днів з дня отримання такої інформації має затвердити ціну придбання акцій та повідомити її особі (особам, що діють спільно), зазначеній в абзаці першому цієї частини.

3. Ціна придбання акцій визначається за найбільшою з таких:

1) ринкова вартість, визначена відповідно до статті 8 цього Закону, станом на день, що передує дню розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку повідомлення про укладення особою (особами, що діють спільно) договору, за наслідками виконання якого вона з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стане (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій або значного контрольного пакета акцій публічного акціонерного товариства;

2) найвища ціна, за якою особа (особи, що діють спільно) опосередковано набула право власності на акції цього товариства шляхом придбання акцій (паїв, часток) іншої юридичної особи протягом 12 місяців, що передують дню набуття такою особою контрольного пакета або значного контрольного пакета акцій товариства включно з днем набуття;

3) найвища ціна, за якою особа (особи, що діють спільно) придбавала акції (паї, частки) іншої юридичної особи, якій прямо або опосередковано належать акції цього товариства, протягом 12 місяців, що передують дню набуття такою особою контрольного пакета або значного контрольного пакета акцій товариства включно з днем набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи.

4. Особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій або значного контрольного пакета акцій товариства, протягом двох робочих днів з дати отримання інформації про ціну придбання зобов’язана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), шляхом надсилання до товариства публічної безвідкличної пропозиції для всіх акціонерів - власників простих акцій товариства про придбання належних їм акцій (оферти).

Оферта надсилається за адресою місцезнаходження товариства на ім’я наглядової ради або виконавчого органу (якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) та до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і кожної фондової біржі, на якій товариство пройшло процедуру включення акцій до біржового реєстру.

Наглядова рада (або виконавчий орган товариства, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) зобов’язана розмістити зазначену оферту на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також надіслати її кожному власнику простих акцій товариства відповідно до переліку акціонерів товариства протягом семи робочих днів з дня надходження оферти.

Після розміщення оферти на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку наглядова ради (або виконавчий орган товариства, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) має поінформувати про оферту представників працівників або, якщо таких представників немає, самих працівників товариства у спосіб, визначений внутрішніми документами товариства.

У разі якщо власниками контрольного пакета акцій або значного контрольного пакета акцій товариства є дві та більше особи (що діють спільно), такі особи повинні визначити особу, відповідальну за реалізацію норм, передбачених цією статтею (далі - відповідальна особа).

5. Оферта має містити відомості про:

1) особу (кожну з осіб, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій публічного акціонерного товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій або значного контрольного пакета акцій товариства, та її афілійованих осіб (ім’я (найменування), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи), код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента), код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента) особи (кожної з осіб, що діють спільно) та її афілійованих осіб), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій товариства, належних кожній із зазначених осіб, контактні дані особи (кожної з осіб, що діють спільно);

2) відповідальну особу, у разі якщо власниками контрольного пакета акцій або значного контрольного пакета акцій товариства є дві та більше особи, що діють спільно (ім’я (найменування), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи), код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента), код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційне посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента), місце проживання (місцезнаходження), контактні дані відповідальної особи);

3) тип акцій, що придбаваються;

4) ціну придбання акцій та порядок її визначення;

5) строк, протягом якого акціонери можуть повідомити про прийняття пропозиції про придбання акцій відповідно до частини шостої цієї статті;

6) порядок оплати акцій, що придбаваються;

7) спосіб (способи) оплати акцій, що придбаваються;

8) найвищу ціну, за якою особа (особи, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій або значний контрольний пакет акцій товариства придбавала акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують дню набуття такою особою зазначеного пакета акцій включно з днем набуття;

9) наміри особи (осіб, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій або значний контрольний пакет акцій товариства, щодо подальшої діяльності товариства, зокрема основних напрямів його діяльності, включаючи плани щодо істотної зміни умов працевлаштування працівників та керівництва товариства;

10) інформацію про джерела фінансування, пропозиції про придбання акцій особою (особами, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій або значний контрольний пакет акцій товариства;

11) інформацію про цінні папери, у разі якщо одним із способів оплати вартості акцій, що придбаваються, визначено оплату цінними паперами;

12) відповідність пропозиції про придбання акцій, що зроблена за наслідками придбання контрольного пакета або значного контрольного пакета акцій товариства, вимогам статті 65-1 цього Закону;

13) можливість будь-якого акціонера звернутися для захисту своїх прав до господарського суду за місцезнаходженням товариства у разі порушення норм закону щодо придбання акцій публічного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакета або значного контрольного пакета акцій товариства.

6. Строк, протягом якого акціонери можуть повідомити особу, яка придбала контрольний пакет акцій або значний контрольний пакет акцій товариства, або відповідальну особу щодо прийняття пропозиції про придбання акцій, має становити від 10 до 50 робочих днів з дати надходження оферти.

7. Якщо після розміщення оферти у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та до закінчення строку для її прийняття особа (особи, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій або значний контрольний пакет акцій товариства, придбає акції за ціною вищою, ніж ціна придбання акцій, визначена в оферті, така особа має підвищити ціну придбання до найвищої ціни та надіслати до товариства змінену оферту для подальшого надіслання її товариством всім акціонерам та розміщення зміненої оферти на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. У зміненій оферті змінюється лише інформація про ціну придбання акцій.

У разі надсилання до товариства зміненої оферти особа, яка стала власником контрольного пакета акцій або значного контрольного пакета акцій товариства, або відповідальна особа має компенсувати різницю у ціні акцій тим акціонерам, акції яких до цього були придбані.

Оплата вартості акцій, що придбаваються, може здійснюватися грошовими коштами, цінними паперами або поєднанням грошових коштів і цінних паперів.

Конкретний спосіб оплати вартості акцій із запропонованих в оферті визначається акціонером, у якого такі акції придбаваються.

При цьому одним із способів оплати вартості акцій, запропонованих в оферті, має бути оплата виключно грошовими коштами.

8. Наглядова рада (або виконавчий орган, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) має затвердити та оприлюднити на веб-сайті товариства документ, що міститиме висновок щодо реалізації положень пункту 9 частини п’ятої цієї статті включно з оцінкою впливу оферти на інтереси товариства, особливо на працевлаштування працівників та керівництва товариства, та щодо стратегічних планів особи (осіб, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій або значний контрольний пакет акцій товариства та ймовірні наслідки, що стосуються напрямів подальшої діяльності товариства, відповідно до пункту 8 частини п’ятої цієї статті. Наглядова рада (або виконавчий орган, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) має поінформувати про зазначене представників працівників або, якщо таких представників немає, самих працівників товариства. Якщо наглядова рада (або виконавчий орган, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) у визначений строк отримає окремі висновки представників працівників щодо впливу оферти на зайнятість, такі висновки додаються до документа та оприлюднюються на веб-сайті товариства.

9. Протягом 30 днів з дня закінчення зазначеного в оферті строку особа, яка придбала контрольний пакет акцій або значний контрольний пакет акцій товариства, або відповідальна особа повинна сплатити акціонерам, які прийняли пропозицію про придбання акцій, вартість їхніх акцій виходячи із зазначеної в оферті ціни придбання, а акціонер, який прийняв пропозицію, повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття особою, яка придбала контрольний пакет акцій або значний контрольний пакет акцій товариства, або відповідальною особою права власності на його акції. При цьому розрахунки за результатами таких дій здійснюються в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України за принципом "поставка цінних паперів проти оплати".

10. Положення цієї статті не поширюються на особу (осіб, що діють спільно) у разі:

1) якщо така особа вже є власником контрольного пакета акцій з урахуванням кількості акцій, що належать їй та/або її афілійованим особам;

2) набуття особою контрольного пакета акцій у порядку спадкування в результаті ліквідації юридичної особи;

3) набуття контрольного пакета акцій у процесі заснування акціонерного товариства.

11. Положення цієї статті не поширюються на особу (осіб, що діють спільно) у разі:

1) якщо така особа вже є власником значного контрольного пакета акцій з урахуванням кількості акцій, що належать їй та/або її афілійованим особам;

2) набуття нею значного контрольного пакета акцій у порядку спадкування в результаті ліквідації юридичної особи;

3) набуття значного контрольного пакета акцій у процесі заснування акціонерного товариства;

4) набуття значного контрольного пакета акцій внаслідок виконання такими особами зобов’язань щодо викупу акцій, які виникли у них за результатами придбання контрольного пакета акцій у розмірі 50 і більше, але менше 75 відсотків простих акцій такого товариства.

Стаття 65-2. Обов’язковий продаж простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій

1. Особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником домінуючого контрольного пакета акцій, протягом наступного робочого дня з дня набуття нею права власності на такий пакет акцій зобов’язана подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і до товариства повідомлення про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій (далі - повідомлення).

2. Повідомлення має містити інформацію про:

1) кількість акцій товариства, що належали особі та її афілійованим особам до набуття домінуючого контрольного пакета акцій товариства;

2) структуру власності особи та її афілійованих осіб (якщо станом на дату повідомлення афілійованим особам належали акції товариства);

3) ціну, передбачену пунктами 1 та 2 частини п’ятої цієї статті;

4) дату набуття домінуючого контрольного пакета акцій товариства.

Інформація про структуру власності подається в обсязі і за формою, затвердженими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Якщо особа набула домінуючий контрольний пакет акцій товариства, діючи спільно з третіми особами, які не є її афілійованими особами, до повідомлення також включається інформація про кількість акцій товариства, що належали таким третім особам до набуття особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства. У такому разі до повідомлення також додається копія договору, на підставі якого особа і треті особи узгоджують свої дії щодо набуття домінуючого контрольного пакета акцій товариства. Зазначеним договором визначається сторона договору, уповноважена його сторонами на вчинення правочинів щодо набуття акцій товариства в інтересах групи осіб, що діють спільно (уповноважена особа).

Передбачені цією статтею права і обов’язки особи, яка набуває право власності на домінуючий контрольний пакет акцій товариства, покладаються на уповноважену особу.

3. Товариство не пізніше наступного робочого дня з дати отримання повідомлення зобов’язане розмістити його на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення повинно затвердити ринкову вартість акцій товариства, визначену суб’єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону, та повідомити її особі, зазначеній у частині першій цієї статті.

4. Протягом 90 днів з дня подання повідомлення відповідно до частини другої цієї статті та за умови виконання нею дій, передбачених статтею 65 або 65-1 цього Закону, особа, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, або уповноважена особа (далі - заявник вимоги) має право надіслати до товариства публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій товариства (далі - публічна безвідклична вимога).

У разі подання до товариства публічної безвідкличної вимоги всі акціонери акціонерного товариства, крім осіб, що діють спільно із такою особою, та її афілійованих осіб, та саме товариство зобов’язані продати належні їм акції цього товариства заявнику вимоги.

Разом з поданням товариству публічної безвідкличної вимоги заявник вимоги надсилає товариству копію договору, укладеного між заявником вимоги та банківською установою, в якій відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу) відповідно до вимог частини дев’ятої цієї статті.

Заявник вимоги може подати до товариства публічну безвідкличну вимогу тільки після виконання нею дій, передбачених статтею 65 або 65-1 цього Закону.

5. Ціною обов’язкового продажу акцій визначається найбільша з наступних:

1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття;

2) найвища ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства шляхом придбання акцій (паїв, часток) іншої юридичної особи, якій прямо або опосередковано належать акції цього товариства, протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;

3) ринкова вартість акцій товариства, визначена суб’єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону станом на день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства.

6. Якщо заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, не виконали обов’язки, передбачені статтею 65 або 65-1 цього Закону у разі придбання контрольного пакета акцій, ціною обов’язкового продажу акцій визначається найбільша з таких:

1) подвійна ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції товариства протягом періоду часу, що минув з дати набуття контрольного пакета акцій товариства, а також протягом 12 місяців, що передують цій даті;

2) подвійна ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, набули опосередковане право власності на акції цього товариства шляхом придбання акцій (паїв, часток) іншої юридичної особи, якій прямо або опосередковано належать акції цього товариства, протягом періоду часу, що минув з дати набуття контрольного пакета акцій товариства, а також протягом 12 місяців, що передують цій даті, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;

3) подвійна ринкова вартість акцій товариства, визначена суб’єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону станом на день, що передує дню набуття заявником вимоги контрольного пакета акцій.

7. Якщо заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, не виконали обов’язки, передбачені статтею 65-1 цього Закону у разі придбання значного контрольного пакета акцій, ціною обов’язкового продажу акцій визначається найбільша з наступних:

1) подвійна ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції товариства протягом періоду часу, що минув з дати набуття значного контрольного пакета акцій товариства, а також протягом 12 місяців, що передують цій даті;

2) подвійна ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, набули опосередковане право власності на акції цього товариства шляхом придбання акцій (паїв, часток) іншої юридичної особи, якій прямо або опосередковано належать акції цього товариства, протягом періоду часу, що минув з дати набуття значного контрольного пакета акцій товариства, а також протягом 12 місяців, що передують цій даті, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;

3) подвійна ринкова вартість акцій товариства, визначена суб’єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону станом на день, що передує дню набуття заявником вимоги значного контрольного пакета акцій.

8. Публічна безвідклична вимога розміщується товариством на своєму веб-сайті та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом наступного робочого дня з дня її отримання товариством.

Публічна безвідклична вимога повинна містити відомості про:

1) заявника вимоги та його афілійованих осіб, якщо на дату вимоги афілійовані особи заявника вимоги володіли акціями товариства в обсязі, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

2) заявника вимоги - уповноважену особу, якщо рішення про подання до товариства публічної безвідкличної вимоги було прийняте особами, які спільно набули право власності на домінуючий контрольний пакет акцій, та інформацію про таких осіб в обсязі, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

3) ціну придбання акцій із зазначенням, що оплата акцій здійснюється виключно у грошовій формі, а також порядок визначення такої ціни;

4) банківську установу, в якій заявником вимоги відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу) відповідно до частини дев’ятої цієї статті;

5) товариство в обсязі, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

6) депозитарну установу, в якій відкрито рахунок у цінних паперах заявника вимоги та реквізити рахунку у цінних паперах цієї особи в обсязі, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

7) порядок реалізації цієї вимоги в обсязі, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Публічна безвідклична вимога підписується заявником вимоги.

9. Заявник вимоги сплачує ціну акцій акціонерам шляхом перерахування грошових сум банківській установі, в якій заявником вимоги відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), бенефіціарами якого є акціонери, у яких придбаваються акції (їхні спадкоємці або правонаступники, або інші особи, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів).

Заявник вимоги відкриває такий рахунок умовного зберігання (ескроу) не пізніше дати надсилання публічної безвідкличної вимоги.

10. Протягом наступного робочого дня з дня отримання товариством публічної безвідкличної вимоги засвідчена товариством копія такої вимоги разом із засвідченою копією договору, укладеного між заявником вимоги та банківською установою, в якій відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), надсилається товариством до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Центрального депозитарію цінних паперів.

Центральний депозитарій цінних паперів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України:

1) наступного робочого дня з дати отримання від товариства засвідченої товариством копії публічної безвідкличної вимоги:

встановлює обмеження на здійснення операцій у системі депозитарного обліку з акціями товариства;

надає депозитарним установам, на рахунках яких обліковуються акції цього товариства, копію публічної безвідкличної вимоги разом із засвідченою копією договору, укладеного між заявником вимоги та банківською установою, в якій відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу);

розміщує публічну безвідкличну вимогу на своєму веб-сайті;

2) протягом трьох робочих днів з дати отримання від товариства засвідченої товариством копії публічної безвідкличної вимоги складає перелік акціонерів товариства та надсилає його товариству.

Товариство протягом п’яти робочих днів з дня отримання від Центрального депозитарію цінних паперів переліку акціонерів зобов’язане:

1) надіслати кожному акціонеру, акції якого придбаваються, копію публічної безвідкличної вимоги. Товариство зобов’язане надати акціонеру на його вимогу засвідчену товариством копію надісланої публічної безвідкличної вимоги, а також реквізити банківської установи, в якій відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), та реквізити такого рахунка;

2) скласти список осіб, у яких придбаваються акції, із зазначенням суми коштів, що підлягають сплаті заявником вимоги на користь кожного акціонера, акції якого придбаваються, а також надати такий список банківській установі, в якій відповідно до частини дев’ятої цієї статті відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу). Зазначений список складається товариством на підставі переліку акціонерів, отриманого від Центрального депозитарію цінних паперів відповідно до цієї частини.

Товариство протягом двох робочих днів з дня надсилання кожному акціонеру, акції якого придбаваються, копії публічної безвідкличної вимоги повідомляє про це заявника вимоги із зазначенням кількості акцій, що належать акціонерам і придбаватимуться.

Копія публічної безвідкличної вимоги також подається заявником вимоги до депозитарної установи, в якій відкрито її рахунок у цінних паперах.

11. У разі якщо на акції товариства, які придбаваються, накладено обмеження (обтяження), депозитарна установа (депозитарні установи, Центральний депозитарій цінних паперів, якщо акції, що придбаваються, зберігаються Центральним депозитарієм цінних паперів як уповноваженим на зберігання) має протягом трьох робочих днів з дня отримання від Центрального депозитарію цінних паперів розпорядження про складання переліку акціонерів товариства, передбаченого частиною десятою цієї статті, надати товариству завірені нею копії документів, на підставі яких встановлено обмеження (обтяження), яке накладено на акції, що придбаваються.

Зазначена інформація протягом двох робочих днів передається товариством заявнику вимоги для подальшого її надання заявником вимоги нотаріусу під час встановлення обмеження (обтяження) відповідно до частини шістнадцятої цієї статті.

12. У разі якщо на акції товариства, які придбаваються, накладено обмеження (обтяження), заявник вимоги надсилає копію публічної безвідкличної вимоги особі, в інтересах якої встановлено обмеження (обтяження), та/або особам, якими встановлено обмеження (обтяження), не пізніше дати встановлення нотаріусом обтяження (обмеження).

13. Після надсилання інформації відповідно до частин десятої та дванадцятої цієї статті та забезпечення встановлення обмеження (обтяження) відповідно до частини шістнадцятої цієї статті (за необхідності) заявник вимоги переказує грошові суми за акції, що придбаваються, у порядку, встановленому частиною дев’ятою цієї статті, та інформує про це товариство.

Перерахування всього обсягу грошових сум у порядку, встановленому частиною дев’ятою цієї статті, є належним виконанням заявником вимоги зобов’язання щодо оплати акцій, що придбаваються.

Товариство зобов’язане протягом наступного робочого дня з дати отримання інформації про перерахування грошових сум за акції, що придбаваються, повідомити про це Центральний депозитарій цінних паперів.

Банківська установа, в якій відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), протягом трьох років зобов’язана здійснювати перерахування коштів акціонерам, акції яких придбаваються (їхнім спадкоємцям або правонаступникам, або іншим особам, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів), на зазначені ними рахунки у банківських установах або здійснювати виплату відповідних коштів готівкою.

Акціонери, акції яких придбаваються (їхні спадкоємці або правонаступники, або інші особи, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів), для одержання коштів з рахунка умовного зберігання (ескроу) мають звернутися до банківської установи, в якій відкрито такий рахунок умовного зберігання (ескроу).

Після встановлення особи акціонера (його спадкоємця чи правонаступника або іншої особи, яка відповідно до законодавства має право на отримання коштів) та перевірки наявності в нього права на одержання коштів (згідно із списком осіб, складеним відповідно до частини одинадцятої цієї статті, а для спадкоємців, правонаступників або інших осіб, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів, - також згідно з документами, що підтверджують їх правомочність) банківська установа, що здійснює обслуговування рахунка умовного зберігання (ескроу), здійснює перерахування коштів на рахунок, зазначений акціонером (його спадкоємцем або правонаступником), або, на їхню вимогу, здійснює виплату відповідних коштів готівкою.

Усі витрати, пов’язані з відкриттям та обслуговуванням рахунка умовного зберігання (ескроу), несе заявник вимоги. Банк не має права здійснювати будь-які утримання з коштів, що виплачуються акціонерам (їхнім спадкоємцям або правонаступникам, або іншим особам, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів).

14. Центральний депозитарій цінних паперів протягом трьох робочих днів з дня отримання від товариства інформації про перерахування в повному обсязі грошових сум за акції, що придбаваються заявником вимоги, в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему, здійснює зняття обмеження, встановленого відповідно до частини десятої цієї статті, та забезпечує переведення депозитарними установами прав на відповідні акції з рахунків їхніх власників на рахунок заявника вимоги.

Центральний депозитарій цінних паперів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, здійснює зняття обмеження, встановленого відповідно до частини десятої цієї статті, у разі неотримання від товариства інформації про те, що заявник вимоги надав документи, що підтверджують оплату акцій, які придбаваються, протягом одного робочого дня після 90 календарних днів з дня отримання Центральним депозитарієм від товариства публічної безвідкличної вимоги.

15. Придбання акцій заявником вимоги та продаж цих акцій акціонерами не потребує обов’язкової участі торговця цінними паперами та отримання ліцензії на здійснення валютних операцій або інших дозволів та погоджень державних органів, у тому числі Національного банку України.

16. Наявність обмежень (обтяжень) в обігу акцій акціонерного товариства, у тому числі арештів та інших публічних обтяжень або інших обмежень розпорядження ними чи обмеження проведення операцій з ними або застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), не може бути перешкодою для здійснення обов’язкового продажу таких акцій заявнику вимоги.

Публічна безвідклична вимога про придбання акцій заявником вимоги має вищий пріоритет над усіма обмеженнями (обтяженнями). Наявність обмеження (обтяження) простих акцій товариства, що належать іншим акціонерам, не впливає на право заявника вимоги придбати такі акції товариства. У разі придбання заявником вимоги акцій, щодо яких встановлено обтяження, акції як предмет обтяження замінюються на грошові кошти, зараховані на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий відповідно до частини дев’ятої цієї статті, без згоди заставодержателя.

Нотаріус здійснює заміну предмета обтяження та накладає заборону на відчуження грошових сум, які будуть зараховані заявником вимоги на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий згідно з частиною дев’ятою цієї статті, відповідно до встановленого обмеження (обтяження) акцій товариства на підставі таких документів, що надаються заявником вимоги:

1) публічна безвідклична вимога;

2) завірені депозитарною установою або Центральним депозитарієм цінних паперів, якщо акції, що придбаваються, зберігаються Центральним депозитарієм як уповноваженим на зберігання, документи про вид обмеження (обтяження), яке накладено на акції, що придбаваються;

3) завірена депозитарною установою або Центральним депозитарієм цінних паперів, якщо акції, що придбаваються, зберігаються Центральним депозитарієм як уповноваженим на зберігання, інформація про особу, в інтересах якої накладено обмеження (обтяження) та/або якою накладено обмеження (обтяження) на акції, що придбаваються.

Одночасно з реєстрацією заміни предмета обтяження нотаріус накладає заборону на відчуження грошових сум, зарахованих заявником вимоги на рахунок умовного зберігання (ескроу) відповідно до обтяження акцій товариства.

Накладена заборона на відчуження грошових сум, зарахованих на рахунок умовного зберігання (ексроу), знімається відповідно до умов документів, згідно з якими було встановлено обмеження (обтяження) на акції, що придбаваються.

17. Витрати акціонерного товариства, пов’язані з виконанням вимог цієї статті, компенсуються за рахунок заявника вимоги.

Стаття 65-3. Обов’язкове придбання особою (особами, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства, акцій на вимогу акціонерів

1. Кожний акціонер акціонерного товариства - власник простих акцій товариства, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), після розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про набуття особою (особами, що діють спільно) права власності на домінуючий контрольний пакет акцій має право вимагати здійснення обов’язкового придбання належних йому акцій, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), особою (особами, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій. У такому разі особа (особи, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, зобов’язана придбати належні акціонерам акції у порядку, визначеному цією статтею.

2. Акціонер, який має намір реалізувати право продажу належних йому акцій, подає товариству письмову вимогу про обов’язкове придбання акцій. У вимозі акціонера про обов’язкове придбання акцій зазначаються його ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість голосуючих акцій товариства, які йому належать і підлягають обов’язковому придбанню, та реквізити банківського рахунка, на який необхідно перерахувати кошти за придбані акції, а також реквізити депозитарної установи, депонентом якої є такий акціонер.

Протягом одного робочого дня з дня отримання товариством письмової вимоги про обов’язкове придбання акцій товариство надсилає її копію особі (кожній із осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.

3. Товариство протягом 25 робочих днів з дня отримання товариством від акціонера письмової вимоги про обов’язкове придбання акцій затверджує ціну обов’язкового придбання акцій.

4. Ціна обов’язкового придбання акцій визначається відповідно до частин п’ятої - сьомої статті 65-2 цього Закону.

5. Протягом одного робочого дня з дня затвердження ціни обов’язкового придбання акцій товариство надсилає інформацію про затверджену ціну обов’язкового придбання акцій акціонеру, який надіслав товариству письмову вимогу про обов’язкове придбання його акцій, та особі (кожній із осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.

6. Протягом 20 робочих днів з дня отримання від товариства затвердженої ціни обов’язкового придбання акцій особа (особи, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, має здійснити переказ коштів за акції, що придбаваються, на банківський рахунок, зазначений у письмовій вимозі акціонера про обов’язкове придбання належних йому акцій, за ціною обов’язкового придбання, затвердженою відповідно до частини третьої цієї статті. Акціонер, який надіслав товариству письмову вимогу про обов’язкове придбання належних йому акцій, має вчинити всі дії, необхідні для набуття особою (особами, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, права власності на акції, придбання яких вимагається.

7. Оплата акцій, обов’язкового придбання яких особою (особами, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, вимагає акціонер, здійснюється виключно у грошовій формі.

8. У разі якщо власниками пакета акцій у розмірі домінуючого контрольного пакета акцій є дві та більше особи, що діють спільно, такі особи несуть солідарну відповідальність за належне виконання ними обов’язку щодо придбання акцій акціонерного товариства на вимогу акціонерів відповідно до процедури, передбаченої цією статтею.

9. З дня надходження до товариства публічної безвідкличної вимоги від особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, відповідно до процедури, передбаченої статтею 65-2 цього Закону, та до її завершення право всіх власників простих акцій товариства вимагати обов’язкового придбання їхніх акцій відповідно до вимог цієї статті не застосовується.

Стаття 65-4. Наслідки недотримання вимог щодо виконання обов’язків власником контрольного пакета акцій, значного контрольного пакета акцій або домінуючого контрольного пакета акцій товариства

1. Особа (особи, що діють спільно), яка прямо або опосередковано набула з урахуванням кількості акцій, що належать їй та її афілійованим особам, право власності на контрольний пакет акцій товариства та не виконала обов’язки, передбачені статтями 65 і 65-1 цього Закону, має право голосу лише за акціями, що становлять 50 відсотків акцій товариства, до моменту виконання відповідних обов’язків. При цьому інші прості акції такого товариства, що прямо або опосередковано належать таким особам, не дають права голосу та не враховуються при визначенні кворуму до моменту виконання такими особами обов’язкових дій, передбачених статтями 65 і 65-1 цього Закону.

Особа (особи, що діють спільно), яка прямо або опосередковано набула, з урахуванням кількості акцій, що належать їй та її афілійованим особам, право власності на значний контрольний пакет акцій товариства та не виконала обов’язки, передбачені статтею 65-1 цього Закону, має право голосу лише за акціями, що становлять 75 відсотків акцій товариства, до моменту виконання відповідних обов’язків. При цьому інші прості акції такого товариства, що прямо або опосередковано належать таким особам, не дають права голосу та не враховуються при визначенні кворуму до моменту виконання такими особами обов’язкових дій, передбачених статтею 65-1 цього Закону.

Особа (особи, що діють спільно), яка прямо або опосередковано набула з урахуванням кількості акцій, що належать їй та її афілійованим особам, право власності на домінуючий контрольний пакет акцій товариства та не виконала обов’язки, передбачені статтями 65-2 і 65-3 цього Закону, має право голосу лише за простими акціями товариства, які становлять 95 відсотків акцій товариства мінус одна акція, до моменту виконання відповідних обов’язків. При цьому інші прості акції такого товариства, що прямо або опосередковано належать таким особам, не дають права голосу та не враховуються при визначенні кворуму до моменту виконання такими особами обов’язкових дій, передбачених статтями 65-2 і 65-3 цього Закону.

2. Рішення загальних зборів акціонерів, прийняті з використанням акцій, що відповідно до частини першої цієї статті не дають права голосу, та за умови невикористання яких рішення загальних зборів були б іншими, не мають юридичної сили.

Стаття 65-5. Особливості придбання контрольного пакета акцій та домінуючого контрольного пакета акцій в приватних акціонерних товариствах

1. Статутом приватного акціонерного товариства при його створенні, а також рішенням загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства про внесення змін до статуту товариства, прийнятим більш як трьома четвертями голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, може бути передбачено, що вимоги статті 65 цього Закону не поширюються на таке товариство або поширюються з винятками або особливостями, що мають бути визначені статутом товариства.

2. Статутом приватного акціонерного товариства при його створенні, а також рішенням загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства про внесення змін до статуту товариства, прийнятим більш як 95 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості, може бути передбачено, що вимоги статей 65-2 і 65-3 цього Закону не поширюються на таке товариство або поширюються з винятками або особливостями, що мають бути визначені статутом товариства";

6) у статті 71:

перше речення частини першої викласти в такій редакції:

"1. Рішення про надання згоди на вчинення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), приймається відповідним органом акціонерного товариства згідно з цією статтею, якщо ринкова вартість майна або послуг чи сума коштів, що є предметом правочину із заінтересованістю, перевищує 1 відсоток вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства";

частину восьму викласти в такій редакції:

"8. У голосуванні про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю акціонери, заінтересовані у вчиненні правочину, не мають права голосу, а рішення з цього питання приймається більшістю голосів незаінтересованих акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах та яким належать голосуючі з цього питання акції.

Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено незастосування вимог цієї частини до такого товариства";

частину десяту викласти в такій редакції:

"10. Після прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, акціонерне товариство зобов’язане оприлюднити інформацію про таке рішення в передбаченому законом порядку.

Вимоги цієї частини не застосовуються до приватного акціонерного товариства, якщо інше не встановлено його статутом.

Положення цієї статті не застосовуються у разі:

1) реалізації акціонерами переважного права відповідно до статті 27 цього Закону;

2) викупу товариством в акціонерів розміщених ними акцій відповідно до статті 66 цього Закону;

3) виділу та припинення акціонерного товариства;

4) надання посадовою особою органів товариства або акціонером, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, на безоплатній основі гарантії, поруки (у тому числі майнової поруки), застави або іпотеки товариству або особам, які надають товариству позику;

5) вчинення правочину за державними регульованими цінами та тарифами відповідно до вимог законодавства".

18. У статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343):

1) частину першу після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"У разі якщо після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, яка подається для реєстрації, вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою декларації їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в декларації про готовність об’єкта до експлуатації орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права повертати таку декларацію з підстави різного найменування зазначених осіб у декларації про початок виконання будівельних робіт і в декларації про готовність об’єкта до експлуатації".

У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;

2) частину другу після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"У разі якщо після видачі дозволу на виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, в акті готовності об’єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою акта та заявою цих осіб їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в акті готовності об’єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права відмовляти у видачі сертифіката з підстави різного найменування зазначених осіб у дозволі на виконання будівельних робіт та в акті готовності об’єкта до експлуатації і в заяві про видачу сертифіката".

У зв’язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим.

19. У Законі України "Про Державний земельний кадастр" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 8, ст. 61; 2016 р., № 3, ст. 30):

1) частину шосту статті 24 доповнити абзацом шостим такого змісту:

"Зміна найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки";

2) частину шосту статті 26 після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Зміна найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку".

У зв’язку з цим абзац шостий вважати абзацом сьомим;

3) частину п’яту статті 28 доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"Зміна найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації обмеження у використанні земель";

4) частину четверту статті 29 доповнити абзацом шостим такого змісту:

"Зміна найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру";

5) частину третю статті 32 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"Зміна найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру";

6) частину сьому статті 38 після абзацу шістнадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Зміна найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у наданні відомостей з Державного земельного кадастру".

20. У Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 32-33, ст. 413):

1) абзац шостий частини четвертої статті 28 викласти в такій редакції:

"Арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Не допускається арешт грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), відкритих боржником у встановленому законодавством порядку";

2) абзац перший частини першої статті 42 викласти в такій редакції:

"1. Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об’єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об’єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку".

21. Частину другу статті 25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 41-42, ст. 2024) доповнити реченнями такого змісту: "Зміна найменування оператора потужності у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для звернення оператора до компетентного органу із заявою про внесення змін до реєстру потужностей у частині найменування такого оператора та не є підставою для внесення таких змін до реєстру. У разі звернення оператора, найменування якого було змінено, до компетентного органу з письмовою заявою про внесення змін до реєстру в частині нового найменування такого оператора компетентний орган безоплатно вносить такі зміни до реєстру, про що письмово повідомляє оператора".

22. У частині сьомій статті 15 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158; 2016 р., № 2, ст. 17):

після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Зміна найменування ліцензіата (акціонерного товариства) у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку із перетворенням ліцензіата (акціонерного товариства) в інше господарське товариство не є підставою для переоформлення ліцензії. У такому разі товариство має право продовжувати провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі виданої раніше такому товариству відповідної чинної ліцензії".

У зв’язку з цим абзаци третій - шостий вважати відповідно абзацами четвертим - сьомим;

абзац сьомий доповнити словами "крім випадку, передбаченого абзацом третім цієї частини".

23. У пункті 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 25, ст. 188):

1) слова та цифри "абзацу третього підпункту 32" виключити;

2) доповнити абзацом другим такого змісту:

"До 1 січня 2018 року публічні акціонерні товариства зобов’язані пройти процедуру включення акцій до біржового списку та залишатися у ньому хоча б на одній фондовій біржі".

24. Частину третю статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9) доповнити пунктом 4 такого змісту:

"4) зміни найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство".

У зв’язку з цим абзац сімнадцятий вважати абзацом вісімнадцятим.

II. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом особа (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності цим Законом є прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства (далі - заявник вимоги), має право застосувати положення статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" виключно в порядку та на умовах, визначених у цьому пункті.

Для реалізації прав, передбачених статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", заявник вимоги зобов’язаний у строки, передбачені цим пунктом, подати товариству повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - повідомлення), і публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства". Заявник вимоги втрачає право скористатися положеннями статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі пропуску ним передбачених цим пунктом строків направлення і публікації повідомлення і публічної безвідкличної вимоги.

Товариство зобов’язано опублікувати повідомлення на своєму веб-сайті та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом наступного робочого дня з дня його отримання.

Товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення має затвердити ціну обов’язкового продажу акцій та повідомити її заявнику вимоги.

Для цілей цього пункту ціною обов’язкового продажу акцій є:

щодо акцій товариств, акції яких включено до біржового реєстру, - середній біржовий курс таких акцій на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення;

щодо акцій інших товариств - ринкова вартість акцій, визначена суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність станом на дату отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення.

Заявник вимоги протягом 10 робочих днів з дня отримання від товариства повідомлення про затверджену ціну обов’язкового продажу акцій надсилає товариству публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства".

3. У разі якщо після набрання чинності цим Законом акціонер, який станом на дату набрання чинності цим Законом разом із акціями, що належать його афілійованим особам, є власником домінуючого пакета акцій, самостійно або через своїх афілійованих осіб здійснюватиме придбання акцій товариства (крім викупу акцій товариством відповідно до вимог статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства"), інші акціонери такого акціонерного товариства можуть скористатися правами, передбаченими статтею 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства".

4. Тимчасово до 1 січня 2018 року наглядова рада (або виконавчий орган товариства, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) публічного акціонерного товариства затверджує ціну придбання акцій та повідомляє її особі, зазначеній в абзаці першому частини другої статті 65-1 Закону України "Про акціонерні товариства", протягом 25 робочих днів з дня отримання відповідної інформації.

5. Нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

6. Зміна найменування юридичної особи у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для переоформлення документів та/або внесення змін до документів, що засвідчують права такої юридичної особи на володіння, користування, розпорядження майном (свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, свідоцтва про реєстрацію технологічних транспортних засобів тощо), та до інших документів, що згідно із законодавством не є дозвільними, але які мають бути в юридичної особи і в яких зазначається найменування юридичної особи, якій видані та/або якою створені, та/або для якої затверджені (погоджені) органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування, та/або уповноваженими установами/організаціями такі документи (проектна документація на будівництво, вихідні дані (містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування), технологічні інструкції, технології, проекти зон санітарної охорони, зони санітарної охорони, паспорти, свідоцтва, декларації, акти, атестати, протоколи, посвідчення, ліміти, висновки, норми, нормативи, звіти, плани, журнали, довідки, щоденники, талони, настанови, програми, графіки, повідомлення, схеми, книги обліку, правила, проекти, карти, картки, реєстраційні картки, програми, регламенти, погодження, методики, інструкції тощо).

7. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України               П.ПОРОШЕНКО

м. Київ
23 березня 2017 року
№ 1983-VIII